Книжку Радія Полонського "Таємниця країни суниць" я вважаю найкращим взірцем та справжнім шедевром української дитячої літератури. І так вважала завжди – з самого дитинства, тільки-но поринула у казковий світ країни, де трійко дітлахів боролися зі злом та перемогли його. Звичайні діти, незвичайна та небезпечна країна хвальків, ябед та підлабузників, де атакують бевзики та обманює Одновусий. Країна, де править Бевзь та чаклує Біла Ворона. Світ, в якому звичайні дитячі лічилки мають величезну силу та стають у пригоді нашим героям. Скільки небезпек довелося подолати, скільки нових друзів вдалося знайти на шляху до перемоги! А все ж розпочалося так звичайно та мирно – діти просто пішли в ліс назбирати суниць та зустріли там Сонячного Зайчика. Саме з його допомогою наші герої потрапили у країну суниць. І повернутися мали разом з ним. Та різьблену гуцульську скриньку, де сховався Сонячний Зайчик, було викрадено. Діти мали віднайти її, щоб повернутися додому. І вони таки її знайшли! А разом з тим знайшли друзів та відчули свою силу – силу Добра, яке завжди перемагає зло. Книга викриває найголовніші людські вади, показує малечі, як це огидно бути підлабузником, хвальком чи ябедою. Ще маленькою дитиною, читаючи цю повість, я замислювалася: "А яка ж я? А як би я вчинила в тому чи іншому випадку? " "Таємниця країни суниць" Радія Полонського – це не просто цікаве чтиво. Вона цікава, так! Але книга навчає! Вчить бути справжнім другом, не сваритись, бути справедливим та сміливим. Навчає бути Людиною. І разом з тим – у повісті ціла купа захоплюючих пригод! Кожен розділ довершено та талановито написаний. Від читання я отримувала справжнє задоволення, як у дитинстві, так і у дорослому віці. Саме це видання виконане набагато краще, аніж книга, зроблена у радянські часи: яскрава тверда обкладинка, всередині – кольорові ілюстрації, книга міцна – сторінки не випадають, папір білий, шрифт достатньо великий. Її приємно тримати в руках. Цікаво читати. Корисно над нею розмірковувати. Особливо дитині, яка розвивається у Особистість.