Історія жодної країни не обходиться без війн. Це прикро, але людство не навчилося жити мирно. Ця книга про величного та Великого воїна, але зовсім ніякого політика. Мені особисто Святослав симпатичний своєю хоробрістю та звитягою воїна. Проте політик з нього вийшов нікудишній. Практично державою часів Святослава керувала його бабуся, княгиня Ольга. Як на мене це був не найгірший дуумвірат в нашій історії. Політика тисячолітньої давнини вимагала сили воїна та мудрості політика. Першим досконало володів Святослав, іншим княгиня Ольга. Святослав воїн, який без сумніву був патріотом своєї землі. Ольга мудра жінка, яка змушена була виживати у жорстокому світі чоловіків. Приємно, що ці два керівники-аматори зуміли протистояти величезній та могутній Візантійській імперії, яка змушена була рахуватися з державою Ольги та Святослава. Єдине, чого Ольга не змогла зробити, це переконати свого сина у необхідності прийняття християнства. Святослав опирався новій релігії всіма своїми силами. Загалом цікава та пізнавальна книга.