Стіна
Бумажная книга | Код товара 871248
Yakaboo 4.7/5
Автор
Андрей Цаплиенко
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Художня проза
Язык
Украинский
Год издания
2018
Переводчик
Сергей Осока
Количество страниц
576
Иллюстрации
Нет иллюстраций

Все о книге Стіна

У фантастичному романі Андрія Цаплієнка перед читачем постають два постапокаліптичні суспільства, одне з яких упевнено торує прогресивний шлях розвитку, а інше - просто деградує. Автор переконаний, що ментальність і тяглість традицій дуже мало змінюються впродовж століть. Герої роману - українці та росіяни, носії яскравих національних рис - перебувають у постійному напруженому антагонізмі. Війна між ними йде відразу на кількох рівнях - від збройних сутичок до зіткнень душ та внутрішніх переконань. А Дикі Поля, які залишаються після великих і малих протистоянь, - це як незагойні рани, ракові пухлини: вони продовжують кровоточити, демонструючи людству, що війна породжує тільки війну.

Характеристики
Автор
Андрей Цаплиенко
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Художня проза
Язык
Украинский
Год издания
2018
Переводчик
Сергей Осока
Количество страниц
576
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Рецензии
  •  
    Стіна 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга відомого українського військового журналіста Андрія Цаплієнка вийшла друком у 2018 році. Книга-антиутопія розповідає про майбутнє, а саме світ у 2054 році, коли нарешті закінчилася війна з Росією і на кордоні з Україною виросла височезна стіна, яка закрила прохід московитам у Європу. І наче все чудово, Україна процвітає, а московія гниє. Проте не все так просто. У ненаситних варварів знову відроджується інстинкт загарбника і окупанта, який хоче прорватися у цивілізований світ. Головним героєм роману є 50-річний скоморох Ян, що мешкає за стіною, серед світу хижої дикої російської орди. Людина, мандрівник, психоаналітик, лікар, який покликаний зцілювати душі бійців, хворих на посттравматичний синдром. Одного разу Ян опиняється за стіною і світ для нього вже назавжди стає іншим. А головною місією героя є зупинення спроби росіян відновлення своєї імперії.
    Книга цікава, незвична і досить оригінальна для сучасної української літератури. Це такий собі клубочок фантастичної, містичної, історичної, детективної та мелодраматичної ліній. Часом мені здавалося, що я дивлюся черговий голлівудський блокбастер, тому що події описані дуже реалістично. Роман так і проситься на екранізацію.
  •  
    Неутопія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Цікава, захоплююча фантастична книга.
    За кілька десятків років сталося те, що мало статися. Здійснилося все, про що ми мріяли і за що боролися. Україна стала частиною світу цивілізації. В Україні добробут і злагода. В України немає ворогів. Окрім одного одвічного. Хоч Росія розпалася на окремі території, ці деградуючі території залишилися ворожими і агресивними. Саме для убезпечення від того Дикого Поля збудовано високотехнологічну стіну, яка відмежовує цивілізацію від войовничих сусідів.
    Події і пригоди описано дуже динамічно у цілком голлівудському стилі. Кілька разів сюжет змінюється у несподіваному напрямку. Кілька разів герої виявляються зовсім не тими, ким уявляються спочатку. Коли здається, що вже звик до несподіванок, закінчення знову настільки ж несподіване, як і логічне.
    Десь в середині книжки виникла підозра, що книга – переклад з російської, і виявилося, що так воно і є (трохи дивно). Виявилося, що деякі міркування спиралися на те, що поняття «мир» і «світ» звучать однаково. Тому що насправді це не так, у книжці з’явилася зноска з поясненнями. Крім того, «козаки», про яких ідеться вже на початку, і котрі завжди були синонімом українців, насправді «казакі», і це збиває з пантелику.
    Книга варта того, щоб її прочитати і самому скласти в думках пригодницький фільм.
Купить - Стіна
Стіна
150 грн
Есть в наличии
 

Рецензии Стіна

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Стіна 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга відомого українського військового журналіста Андрія Цаплієнка вийшла друком у 2018 році. Книга-антиутопія розповідає про майбутнє, а саме світ у 2054 році, коли нарешті закінчилася війна з Росією і на кордоні з Україною виросла височезна стіна, яка закрила прохід московитам у Європу. І наче все чудово, Україна процвітає, а московія гниє. Проте не все так просто. У ненаситних варварів знову відроджується інстинкт загарбника і окупанта, який хоче прорватися у цивілізований світ. Головним героєм роману є 50-річний скоморох Ян, що мешкає за стіною, серед світу хижої дикої російської орди. Людина, мандрівник, психоаналітик, лікар, який покликаний зцілювати душі бійців, хворих на посттравматичний синдром. Одного разу Ян опиняється за стіною і світ для нього вже назавжди стає іншим. А головною місією героя є зупинення спроби росіян відновлення своєї імперії.
    Книга цікава, незвична і досить оригінальна для сучасної української літератури. Це такий собі клубочок фантастичної, містичної, історичної, детективної та мелодраматичної ліній. Часом мені здавалося, що я дивлюся черговий голлівудський блокбастер, тому що події описані дуже реалістично. Роман так і проситься на екранізацію.
  •  
    Неутопія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Цікава, захоплююча фантастична книга.
    За кілька десятків років сталося те, що мало статися. Здійснилося все, про що ми мріяли і за що боролися. Україна стала частиною світу цивілізації. В Україні добробут і злагода. В України немає ворогів. Окрім одного одвічного. Хоч Росія розпалася на окремі території, ці деградуючі території залишилися ворожими і агресивними. Саме для убезпечення від того Дикого Поля збудовано високотехнологічну стіну, яка відмежовує цивілізацію від войовничих сусідів.
    Події і пригоди описано дуже динамічно у цілком голлівудському стилі. Кілька разів сюжет змінюється у несподіваному напрямку. Кілька разів герої виявляються зовсім не тими, ким уявляються спочатку. Коли здається, що вже звик до несподіванок, закінчення знову настільки ж несподіване, як і логічне.
    Десь в середині книжки виникла підозра, що книга – переклад з російської, і виявилося, що так воно і є (трохи дивно). Виявилося, що деякі міркування спиралися на те, що поняття «мир» і «світ» звучать однаково. Тому що насправді це не так, у книжці з’явилася зноска з поясненнями. Крім того, «козаки», про яких ідеться вже на початку, і котрі завжди були синонімом українців, насправді «казакі», і це збиває з пантелику.
    Книга варта того, щоб її прочитати і самому скласти в думках пригодницький фільм.
  •  
    Що там за стіною? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Андрій Цаплієнко - відомий український військовий журналіст на рахунку якого вже п'ять книжок, але знайомство з його творчістю в мене розпочалося з останнього його творіння, книжки написаної в жанрі антиутопія "Стіна".

    Події в книжці розгортаються в майбутньому, коли війна між Україною і Росією давно закінчилася і на кордоні звели Стіну (так, ту саму, але набагато кращу і інноваційнішу). Україна за цей час досягла великого розвитку, в той час, як в Росії, стався занепад цивілізації, вона розпалася на багато малих територій, які між собою постійно воюють і занурилася в пітьму.

    Мова іде від скомороха Яна. Скоромох - це щось типу блазня-психолога. Одного разу, подорожуючи Диким Полем, він за долею обставин стає учасником сутички між двома бандами "кротами" і "казакамі". З цього і починається пригоди, які приводять його за Стіну.

    Від військового журналіста очікуєш чогось серйознішого і більш сухішого, але книжка вийшла дуже легкою. Динамічний сюжет, в якому захопливі пригоди, з неймовірними сюжетними поворотами , загублені скарби Тамплієрів, спадкоємиця Візантійської імперії, багато іронії і сарказму. Все це описується красивою мовою, до речі, тут велика заслуга і перекладача.

    Ця книжка має всі шанси увійти в мій топ за рік. Якщо вам цікава ця тема або ви просто любите антиутопію чи фантастику, то однозначно раджу.
  •  
    Ми, "оні" і Стіна
    Ця книга дуже вирізняється на нашому книжковому ринку, так, як у нас дійсно мало, якщо не сказати зовсім немає, книг фантастично-антиутопійних. Книг, в яких можливо описуються аж надто неправдоподібні речі, спрямовані проти ворогів, дегуманізуючи або виставляючи їх в кумедному світлі та змальовуючи своїх рідних героїв в трохи перебільшеному ідеальному образі. І не потрібно вважати, що нашій літературі такі книги не потрібні, адже не забувайте, що значна частина “іхтамнєтов” і усіляких “кізяків” саме через такі книги поперлась до нас, “за порєбріком” такої літератури видається цілі гори ще з початку нульових, якщо не раніше. Проте книга Андрія Цаплієнка все ж вигідно вирізняється на фоні більшості книг цього жанру, примітивної її не назвеш, більшість героїв виписані чудово, сюжет не дає заснути.
    Отже “перемога”: ворог подоланий, між нами і “німі” стоїть стіна, яку явно будував не Яценюк, а хтось з поціновувачів Джорджа Мартіна. За Стіною міжусобиці, жахлива екологія, майже повна відсутність благ цивілізації. Тепер “зрада”: ворог нікуди не дівся, він гуртується навколо нового лідера, у них навіть є залишки ядерної зброї, і водночас наші західні союзники згодні йти з ними на компроміси, ба навіть укладати таємні угоди. Сюжетна лінія обертається навколо Яна, скомороха, який за стіною, на Диких Полях виступає в ролі, як балаганного паяца, так і своєрідного психотерапевта. Він у своїх мандрах вимушений викручуватись з різноманітних ситуацій, переходити то на одну, то на іншу сторону. Його ситуативні союзники: дівчина-снайпер Іскра, один звичайний фермер, купа дітлахів, досвідчених не по своїх роках, усі мають, як спільну мету, так і свої інтереси. І до всього цього він має прихований стародавній рукопис, за яким полюються майже всі. Перший розділ книги виписаний майже ідеально, для мене тут не було нічого, до чого я б міг виставити претензії. А от до другого розділу, де наш герой потрапляє по інший бік стіни в країну “кровожадних укрів”, в мене вже певні зауваги є. Україна описана тут, немов би зійшла з творів совєтських фантастів про “світле радянське майбутнє”: всі майже ідеальні, все просто чудово, аж трохи занадто. Також тут розпочинається історія про “скарби тамплієрів”. От чого я вже перечитався, так це про тамплієрів, їх люблять вставляти в різноманітні псевдоісторичні, пригодницькі, фантастичні книги, не пригадую лише, чи літали вони у якогось автора на Місяць і Марс, а чи ні? Але й тут можу віддати належне автору походження і шлях цих скарбами виписана непогано, небанально я б сказав, є в ній своя, якщо так можна висловитись новизна. Не забуду нагадати про ще одного персонажа побічної сюжетної лінії: дружину Івана Грозного Софью. Я не читав “Країну Моксель” Білинського, але мені здається, що теорія про початок привласнення Московщиною історії справжньої Русі починаючи з часів Грозного, саме звідти. І знову ж таки, цей побічний сюжет теж непогано вписується в загальну фабулу книги. Але наприкінці книги, коли герої потрапляють в Москву, щоб перешкодити спробам нових “імпєрцев” розквитатись з Україною, та й зрештою з наївним Заходом, сюжет починає “гуляти”. Трапляються певні розбіжності, надто примітивно описано “квест”-пошук скарбів по Москві, та й сама таємна угода новітнього “царя” з французьким генералом теж не надто достовірно змальована. Можливо я помиляюсь, але мені здається, що Андрій Цаплієнко під кінець книги, або “виписався”, або його “підпирав” термін здачі твору видавництву. Загалом книга на “п'ятірку з мінусом”, але в мене є одна величезна претензія до книги, вірніше до певного моменту. Я розумію, що це художня книга, але коли герої книги потрапляють в Україну, в них абсолютно відсутній мовний бар'єр, навіть в одному моменті Ян питається: як же так ми й одною мовою розмовляємо, чому ж ми вороги. Ось через це “одною мовою” в мене велике запитання до Андрія Цаплієнка: він ж не вірить, що там за Стіною всі українізувались, тобто він вважає, що нас чекає шлях Ірландії? Вибачте, але такі перемоги лише трохи кращі за поразку.
  •  
    Стіна, якої краще б не було
    Книга про болюче, про можливі наслідки війни яку хтось відверто ігнорує (має таку змогу), хтось намагається не помічати, хтось від неї «втомився», а хтось на ній гине.
    Якщо ж абстрагуватися від місця дії, то маємо досить закручений багатий пригодами та несподіваними поворотами сюжет, роман вирізняє багата мова, яскраво промальовані живі образи персонажів.
    Є щось в ньому від «Обитаемого острова» Стругацьких. Співіснування на уламках колишньої цивілізації розрізнених князівств з різним рівнем технологічного розвитку, що перебувають в перманентному стані війни. Тут тобі поруч з містом в якому іржаві труби буржуйок стирчать з розбитих затулених фанерою вікон та стічні канави замість вулиць, високотехнологічні радіокеровані дрони та загадкова стіна вогню, що залишає після себе на вщент випаленій землі глибокі токсичні траншеї.
    Деякі персонажі ну дуже схожі на реальних осіб нашої неоголошеної війни, як от прудкий рудобородий коротун отаман Капсуль. Аж язик чешеться сказати на кого схожий, але не буду, обійдемось без спойлерів.
    Мова оригіналу – російська, переклад досить якісний, але після прочитання в українському перекладі все ж раджу читати мовою оригіналу, адже деякі ключові вирази будуть сприйматися інакше, як от «ми й одною мовою розмовляємо», або «козаки» - «каза´ки».
    Якість друку та оформлення відмінні.
 
Характеристики Стіна
Автор
Андрей Цаплиенко
Издательство
Видавництво Старого Лева
Серия книг
Художня проза
Язык
Украинский
Год издания
2018
Переводчик
Сергей Осока
Количество страниц
576
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Шрифт
Noto Serif
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-529-2
Вес
550 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература