П’ятий том повного зібрання творів Джозефа Конрада пропонує абсолютно новий в історії українського книговидання погляд на цього письменника. Цей том містить два твори — «Спадкоємці» (1901) і «Природа злочину» (1909), — написані Конрадом у співавторстві з британським письменником Фордом Медоксом Фордом (Геффером).
Центральний елемент «Спадкоємців» (1901) — боротьба політичного прагматизму з ідеалізмом, що призведе до неминучої поразки одної зі сторін. На сторінках цього твору найцікавіше відшуковувати історичні паралелі (серед персонажів можна вгадати бельгійського короля Леопольда ІІ, агресивного імперіаліста Чемберлена і багатьох інших). Є в романі й любовна історія, утім обернеться вона зрештою чимось іншим, аніж підказує більшість читацьких очікувань.
«Природа злочину» (1909) — це невелика історія, що складається із серії листів безіменного оповідача до коханої ним, але одруженої жінки. Ці листи мають стати передсмертним посланням до неї...