Це перша книга автора, яку ми прочитали з дитиною, і вона стала для мене повним розчаруванням. Ніби в оповіданнях все правильно і є багато пригод, і добро завжди перемагає зло, але якісь ті історії сухі і безсюжетні. Навіть складається враження, що їх можна читати в будь-якому порядку, бо вони написані швидше як збірка невеличких оповідань, кожне зі своєю історією, просто пов'язані спільними героями чи декораціями. ,,Снігова королева,, розповідає про принцесу, яка жила в холодному замку зі своєю суворою матір'ю Сніговою Королевою і в оточенні полярних сов та білих ведмедів. Вона настільки любила пташок і хотіла побачити весну, що зі своїм Учителем втікла до нашого світу, де могла тішитися сонечком, зеленню, вранішнім співом пташок та іграми з іншими дітьми... Історія про принцесу Ачхиньку описує, як вона врятувала королівство Ачхинію від щура-перевертня і шахрая Устаріуса. А ,,Будинок чарівників,, - це просто невеличкі історії з життя чарівників, що живуть в будинку, який підзаряджає їх магією, аби вони мали сили для порятунку звичайних людей та світу. Чи то такий стиль написання, чи то такий переклад, але у нас немає бажання продовжувати своє знайомство з іншими творами автора.