Сірко - казка про старого пса, який все життя пропрацював у свого господаря, а коли став старий господар вигнав його з дому так як він: "на одне око не бачив, і на одне вухо не чув, і ніс покривів, та й ноги вже не ті, не могли так прудко носить його по світу, як колись, і він не міг добре сторожувати дім". Сірку було дуже образливо, адже він працювати на свого господаря все своє життя, а як став старим, то став йому не потрібним... Пес пішов в ліс, де зустрів свого друга вовка, який допоміг йому повернутись додому. А Сірко за це, нагодував вовка, коли в господаря було дома весілля. Вовк дякує Псу за частування, і друзі прощаються «Ти заходь, коли що…» Так і в житті буває старих і немічних людей і тварин виганяють з дому....не задумуючись про те, що молодість не вічна... Ця казка нас вчить, що потрібно бути милосердними до тих, хто живе з нами і дуже добре мати хороших друзів, які можуть допомогти тобі в скрутномі становищі. Є чудовий мультик про Сірка, який називається "Жив був пес". Я всім раджу прочитати цю повчальну казку.

Казка "Сірко" рекомендована для дошкільного та молодшого шкільного віку. В цій казці описано глибокий моральний зміст. Собака на ім'я Сірко все своє життя прожив у одного господаря, а коли постарів господар його вигнав. Мовляв, старий став собака, не може сторожувати як раніше, та і неповоротний став, та й вигнав. Шкода собаку, адже на її місті може опинитися кожний, виходить якщо ти старієш, ти становишся нікому не потрібний. І завдяки цій казці, кожний може переосмислити цю ситуацію, і для себе прийняти правильне рішення. Коли Сірко залишився сам, нікому не потрібний, на його шляху з'явився вовк, який не задумуючи допоміг собаці. Він допоміг не заради вигоди чи подяки, він знав як це жити самому і бути нікому не потрібним. За те, що Сірко допоміг своєму колишньому господареві, господар повернув його назад додому. І вже цього разу господар ставився до свого собаки лояльніше. І коли в домі Сірка було свято, вони згадав про свого рятівника, знайшов вовка і запросив його до себе. Собака зумів дістати багато їжі, і пригостив вовка. А коли вовк наївся, Сірко вивів вовка на поле й сказав: "– Ти мені добро зробив, а я тобі! Та й попрощались."

Скажу відверто, що мультфільм під назвою "Жив-був пес" з дитинства є моїм улюбленим. Казку "Сірко", за мотивами якої зняли мультфільм, звісно, я люблю не менше. Це справжня класика, яка просто не може не подобатися, тим більше, що ще й мораль у цій казці чудова: допомагай іншим - і допоможуть тобі, адже добро обов'язково повертається до того, хто його робить. Казка "Сірко" починається з традиційної ситуації: старий пес став непотрібним своїм господарям, і вони вигнали його з хати. У відчаї нещасний собака пішов до лісу і там зустрів вовка, який запропонував йому свою допомогу. Врешті-решт нові товариші вигадали цілий сценарій: вовк мав вкрасти хазяйського малюка, а вірний пес повинен був врятувати дитину. Так і зробили. Господар був безмірно вдячний Сіркові за такий подвиг і знову запросив собаку до хати та ще й пригостив галушками. Пес вирішив віддячити вовку за надану допомогу і згодом запросив його на весілля до хазяйської доньки. Вовк заховався під столом, а Сірко постійно носив йому зі столу горілку та м'ясо. Ситий хижак вирішив заспівати, і це ледве не закінчилося для нього бідою, адже сільські мешканці, почувши вовчий вий, ледве не забили бідолаху, однак пес ліг своїм тілом на друга та захистив його. Господар замовив слово за Сірка, сказавши, що собаку бити негоже, а з вовком пес і сам вирішить стосунки. Отож, люди залишили вовка у спокої, а Сірко благополучно вивів товариша в поле, сказавши на прощання, що тепер вони обидва зробили один для одного добро. На цій позитивній ноті дивні друзі розійшлися. Рекомендую кожному познайомитися з цією напрочуд доброю та кумедною історією, яка доводить, що навіть зовсім різні люди можуть дружити і допомагати один одному, адже для дружби немає жодних кордонів та перешкод.