Перше знайомство з творами Алессандро Барріко виявилося напрочуд вдалим. Написана італійським письменником повість "Шовк" розповідає про небезпечну подорож француза Ерве Жонкура в далеку Японію. Щоб потрапити на "край світу", головному герою довелося перейти французький кордон біля Меца, потім проїхати через Вюртемберг і Баварію, перетнути Австрію, у Відні сісти на поїзд до Будапешта, а звідти дістатися до Києва, здолати верхи дві тисячі миль російського степу, перебратися через Уральські гори, потрапити до Сибіру, сорок днів подорожувати до озера Байкал, йти уздовж річки Амур до порту Сабірк на узбережжі океану, дістатися мису Терая на західному березі Японії. Потім Ерве йшов пішки через провінції Ісікава, Тояма, Ніігата, Фукусіма, аж поки йому вдалося потрапити до маленького селища. І все це заради коконів шовкопряда, які мали забезпечити майбутнє французького містечка Лавільдьйо, роботу для сотень людей, багатство для десятка. Загадкова зустріч з гейшею виявилася доленосною для Ерве Жонкура. Заради погляду її очей, що не мали так званого східного розрізу, він знову й знову повертався до Японії, навіть тоді, коли в цій країні спалахнула громадянська війна. Аркуш рисового паперу з кількома ієрогліфами стане для нього дорожчим за всі багатства світу, а таємнича незнайомка - важливішою за дружину Елен. Звичний плин життя зруйнує останній лист, та, на жаль, прозріння виявиться запізнілим. Звичайно ж, можна дорікнути автору за занадто вільні інтерпретації історичних подій, та це далеко не головне в повісті "Шовк". Адже повість насамперед про кохання, яке могло бути, але не сталося, про всепоглинаючі почуття, які роблять людей сліпими.

Незважаючи на невеличкий розмір, книгу Алессандро Барікко «Шовк» язик не повертається назвати повістю чи новелою. Це роман – повноцінний роман. Думаю, цієї історії вистачило би і на величезний твір, але Барікко обрав саме таку форму і не помилився. Для початку хотілось би відмітити оформлення, яке обрало для цієї книги «КСД»: зменшений формат, ніжно-рожеві ілюстрації, кольоровий шрифт – одне слово, ідеально. Що ж стосується сюжету, то мова тут йде про Ерве – шовківника з Франції, який після загибелі місцевих шовкопрядів мусить плисти до Японія, щоб придбати там грену. Тут варто зазначити, що на той час Країна Висхідного Сонця була закритою для відвідування іноземцями, і перебування там було досить небезпечним. Там він зустрічає прекрасну юну японку і закохується в неї, хоч вдома його чекає кохана молода дружина… «Шовк» - це прекрасне читання: цікаве, легке, незвичайне. Мені дуже сподобались і сюжет, і манера оповіді Алессандро Барікко, тому я неодмінно і далі знайомитимусь з його творчістю.

Ви любите загадковість, мелодійність, поетичність у розповідях? "Шовк" саме такий. Дуже ніжна оповідь про Ерве Жонкура, який їздив у Японію по личинки шовкопряду. Там він до безтями закохався у гейшу, запам'ятавши виріз її очей та дівоче обличчя, заради якого повертався до Японії знов і знов, навіть коли подорож виявилась збитковою. Мріючи бодай почути її голос та знову побачити її риси, він проживав кожен день у мареннях, не помічаючи того, що було навколо нього, не звертаючи увагу на іншу любов. Неочікуваний кінець про силу кохання: кохання, яке терпить, яке чекає, яке живе постійним вогнем. Для самого героя оповіді фінал став чимось неймовірним, це те відчуття, коли розумієш, що див майже все своє життя без усвідомлення. Не завжди легко зрозуміти цю історію, однак ця ніжність зачаровує... Ще тут дуже гарні, інтимні, лагідні слова кохання, які дійсно проймають, до того ж - вони не банальні, це дійсно слова високого рівня. Але, якщо чекаєте на гострі сюжети чи стрімкий розвиток подій, то цього не отримаєте. Це схоже на кіно в уповільненому темпі, розмірена розповідь з мелодійними повторами, це атмосферність та книга, побудована так, щоб створити настрій.