Роман «Серпень дев’яносто першого» завершує цикл «Галицької саги» Петра Лущика.

Ми попрощалися з жителями галицького села Перетин у важкий для них час: майже всі чоловіки знайшли свою смерть у лісі за селом, сам Перетин було спалено, а ті, хто вижив у цій м’ясорубці, опинилися у далекому Сибіру. Тим нечисленним перетинцям, які лишилися на рідних теренах, судилося пізнати всі «принади» колгоспного життя.

Усе змінилося влітку 1991 року, коли учні місцевої школи випадково натрапили на давно загублену могилу вояків УПА. На перепоховання героїв до відродженого Перетина збираються ті, хто покинув його ще у сорокові роки.

Це збіглося з подіями, які назавжди змінили не тільки життя наших героїв, але й остаточно розвалили ще недавно могутній Радянський Союз й утвердили самостійну Україну.

Те, про що у підземних вологих темних криївках мріяли десятки тисяч повстанців, нарешті сталося. Й у цьому була їхня велика заслуга...