Книга Село не люди
Код товара: 979597
Описание книги
Характеристики
Отзывы
Яремчук Наталія
7 мая 2023 г
Рекомендую прочитати аби зрозуміти ,що таке погана книжка
Треш книжка про долю бідної дівчини, те як в творі нормалізовані превілеї чоловіків, тупість селян та педофілія - це жах. Текст дивно написаний та й сюжет нелогічний, десь розписані непотірбні діалоги, чиясь доля, яка практично ніякої ролі не грає.
1
1
Сергій Пустовойт
24 января 2023 г
Про те, що зазвичай не скажуть вголос
Шок контент. Але, на жаль, розумію, що авторка тільки витягла на поверхність те, про що прийнято мовчати. Вважаю, що герої мають свої прототипи в житті. Бідність, невігластво, відсутність цивілізації створюють ідеальні умови для прояву людських пороків. Книга багатошарова. Вона піднімає проблеми не тільки соціальні, але й загальнолюдські, не залежачи від місцевості, де відбуваються дії. Читаючи, ніби сама поринула у село, настільки точно переданий говір. Сподобалась як героїня - мати Катерини. Та дякую авторці, що показала й добрих людей в світі.
1
Светлана Халолей
9 января 2021 г
Село не люди
У мене було досить негативне знайомство з творчістю авторки. Її "Ініціацію" я не пройшла, тому не думала, що ще колись повернуся до книг Люко Дашвар.
Але все таки ось я прочитала "Село не люди".
Так як я з упередженням підходила до книги, тому перша половина у мене викликала лише шок та здивування. Як взагалі зараз таке видають?
Перша половина книги це суцільні діалоги. Ніяких описів, лише діалоги. Та ще читача кидають з місця в кар'єр - перша сцена це розтління тринадцятирічної дівчини тридцятишестирічним чоловіком. І тут я зрозуміла, що даремно знову ув'язалася в усю цю перипетію.
Перед нами село, якого навіть на карті не існує. Прямо таке село, що аж страшно. І спочатку читаєш і думаєш, що події відбуваються за часів дитинства наших бабусь, а потім стає зрозуміло, що в кращому випадку за часів нашого дитинства, а можливо і прямо сьогодення. Люди живуть ось так з давніх-давен, і нічого не хочуть міняти.
Є школа в іншому селі, в яку ходять вісім дітей. Але фізично присутні максимум двоє. Адже батькам важливіше не щоб діти розуму набралися і кращої долі шукали, а щоб буряки були викопані та худоба нагодована. А коли нарешті усі діти зібралися в класі повним складом, так їхня вчителька сама застрягла на городі.
І ти читаєш, а вся ця атмосфера безвихідності так давить, і так тоскно на душі, що в самої очі повні сліз. Адже ж є такі села, і живуть і нині ось так українські люди.
Книгу я прочитала за день. Мене злило та приголомшувало те, що там відбувалося, але сама історія не відпускала. Тому я не можу сказати, що книга погана, адже вона як мінімум піднімає дуже багато соціальних проблем та тримає в напрузі.
А ще мені дуже сподобався фінал, аж мурахи по шкірі пішли.
Возникли вопросы?
0-800-335-425
Cвязаться
