"Rouge" - доволі цікава й дуже дивна історія, у хорошому сенсі цього слова. Вона місцями незручна, місцями тривожна, але саме це й тримає в напрузі. Мені особливо сподобалося, як авторка розкриває тему індустрії краси в наш час - з її нав’язаними стандартами, нереалістичними шаблонами й постійним відчуттям, що ти недостатня. Усе це подається не прямо, а через гротеск і сюрреалізм, які роблять історію ще більш моторошною. Бо за цією дивністю дуже легко впізнати реальність. Книга буквально просочена дзеркалами, відображеннями, тілесністю та одержимістю молодістю. І в якийсь момент стає незрозуміло, де межа між реальністю і маренням - але саме ця розмитість додає історії глибини. Сюрреалізм тут не заради ефекту, а як спосіб показати, наскільки абсурдним і жорстоким може бути культ краси. Головна героїня не завжди викликає симпатію, але її болісна потреба бути коханою й прийнятою дуже відчутна. І від цього історія стає ще більш тривожною. Після прочитання залишилося відчуття легкого дискомфорту - ніби довго дивився в дзеркало і раптом перестав упізнавати себе. І саме цим книга й чіпляє.

книга дуже сподобалася, написана у стилі "Зайчика", неповторний гумор авторки і глибина порушених тем не лишають байдужим

Книжка зовсім не зайшла. Підкупило «сюрреалістичне переосмислення міфу про Деметру і Персефону», але вже аж дуже сюрреалістично. Читала по діагоналі. Кінцівка стала ясна майже з початку. Глибини не зайшла.