Збірка 12 оповідань 1920-30-х років - ранній Пуаро, ще енергійний, з Гастингсом як оповідачем. Кожна історія - окрема справа: отруєння, крадіжки коштовностей, шантаж, зникнення, вбивства в замкнених кімнатах. Пуаро розплутує їх "сірими клітинками" - логікою, психологією й увагою до дрібниць. Оповідання різні: від легких ("Справа на балу Перемоги", де Пуаро на маскараді) до темніших ("Таємниця мисливського будиночка" з класичним locked room). Є гумор - Гастингс наївний, Пуаро хвалиться вусами й порядком. Крісті вже тоді майстриня трюків: алібі, помилкові підозри, несподівані мотиви. Зачепила динаміка короткої форми - справи розв'язуються швидко, без зайвої води, але з фірмовим поворотом у кінці. Пуаро тут у розквіті: самовпевнений, чарівний, з легкою іронією. Гастингс додає тепла й комізму. Збірка ідеальна для знайомства з Пуаро чи для швидкого читання - одна історія на вечір. Не всі оповідання рівні, але найкращі ("Таємниця єгипетської гробниці", "Викрадення прем'єр-міністра") - чиста класика. Рекомендую - рання Крісті на висоті, з шармом і логікою, яка не старіє.

В збірку входять одинадцять розповідей, де розслідування проводить без перебільшення легендарний детектив Еркюль Пуаро. Загалом як і після прочитання будь-якої збірки є історії що сподобались більше , є такі що й не запам’ятались взагалі. Щодо самих розповідей що входять в збірку, то можна зазначити що підібрано їх досить вдало, адже вони кардинально відрізняються одна від одної, немає схожих сюжетів. схожих персонажів та навіть схожих мотивів. Для себе є виділила декілька історій: Крадіжка в готелі "Гранд Метрополітен", дивно читати від Агати Крісті історії де ключовою подією є не вбивство, а крадіжка, але вданому випадку авторка справилась з цим просто чудово. Крадіжка прем’єр-міністра. Як за короткий період в іншій країні знайти людину, при цьому не піднявши паніки і зберігши це в цілковитій таємниці. Це підсилу тільки для Еркюля Пуаро та його «сірих клітин». Думаю що ця історія цілком заслуговувала б бути окремою, більше обширно та деталізованою книгою. Інші розповіді, не такі яскраві, але теж гарні. Навіть в коротких оповіданнях Агата Крісті відмінно утримує інтригу. Але загалом, я надаю перевагу більш розгорнутим, "повноцінним" детективам, з багатьма деталями , сюжетними поворотами, де тримається інтрига до останніх сторінок Звичайно ж, не всі розповіді можуть зрівнятися з повними детективом, але більшість з них можна назвати завершеними творами. Найчастіше вбивці отримують по заслугах, але не завжди. А так збірка непогана, але якщо порівнювати, то "Свідок обвинувачення та інші історії" була для мене більш динамічною. Але безумовно усім прихильникам Агати Крісті варто її прочитати.

Видавництво Книжковий клуб у цьому році вдалося до серіального випуску класичних детективів. Першою ластівкою у цьому списку став відомий детектив Агати Крісті - Еркюль Пуаро. Загалом у авторки є сім циклів з унікальними головними героями, тому комерційний успіх цієї серії може дати надію на додаткові серії. Спершу хочу звернути увагу на якість книги та інші додаткові технічні моменти. Розмір стандартний як для кишенькового видання, які зазвичай мають м'яку обкладинку (деякі екземпляри мають розбіжність у розмірі, можливо, похибка у типографії). Усі книги про Пуаро виконані в одному стилі, на полиці виглядають досить стримано, поважно. З першого погляду зрозуміло, що перед тобою стоїть класичний англійський детектив. Щодо перекладу у мене виникли сумніви щодо його зв'язку з першоджерелом. Отож, це перша книга у колекції, вона за усіма параметрами може вважати початковою. По суті, це збірка із невеликих оповідань про Пуаро. Зараз такого немає, але в роки творчості Агати Крісті, більшість письменників друкували (і непогано заробляли) свої твори в газетах та журналах. А це в свою чергу ставить автора у рамки формату, об'єму. Кожна історія створена навколо одного шаблону та дуже швидко закінчується, якщо порівнювати із великими історіями від авторки. На мій погляд Пуаро в цих оповіданнях трохи інший, більш пихатий та забагато дій робить "за кадром". Тим не менш, якщо вжитися в роль англійця з минулого століття, то можна читати по одному оповіданню в день або тиждень - враження і відчуття будуть іншими. Як поціновувачка класичних англійських детективів я однозначно рекомендую цю книгу.