"Птахи та інші оповідання" - це перша збірка малої прози англійської письменниці Дафни дю Мор'є, яку мені пощастило прочитати. Я знаю, що їх повинно бути іще декілька і сподіваюся, що наші видавці не дуже сильно баритимуться і видадуть також і інші збірки оповідань авторки. Я дуже люблю творчість Дафни дю Мор'є, її всесвітньовідомий роман "Ребекка" - взагалі одна із найулюбленіших моїх книжок. А збірка "Птахи", мушу сказати, нічим не поступається найкращим романам. Найбільше мене, як і багатьох, мабуть, читачів, вразило саме оповідання "Птахи", передусім своєю моторошністю та реалістичністю. Я повсякчас упродовж читання уявляла себе у подібній ситуації і це було трохи страшнувато. А ще мене дуже вразило чомусь оповідання "Яблуня" - якесь дуже воно символічне, та й зв'язок між людьми і деревами - завжди цікава тема для роздумів і авторської фантазії. І в цьому оповіданні вона була розкрита досить вдало, я вважаю. В загальному, усі оповідання, що увійшли до збірки дещо подібні за настроєм - вони здатні якщо не налякати, то принаймні викликати те, що називають "мороз по шкірі". Плюс, обкладинка дуже красива і атмосферна.

До прочитання цього збірника я вже була знайома з найбільш відомими творами Дафни дю Мор’є, її «Ребекка» та «Моя кузина Рейчел» зачарували атмосферою та неперевершеним стилем написання. Хоча я і не є любителем малої прози, але «Птахи та інші оповідання» не залишили байдужою і сподобались навіть більше, ніж вищезгадані романи. Це чудовий приклад короткої прози, в якому немає зайвих деталей, лише максимальна концентрація емоцій та вражень від прочитаного. Всі оповідання зі збірки оригінальні, цікаві та інтригуючі. Вони всі різні, але кожна історія захоплює і ще потім довго не відпускає. Тут і руйнівна перемога природи над людьми, і романтична історія про загадкову Монте-Вериту,і курортні ігри розпещеної маркізи, і шокуюча історія про батьківську любов… Спільною рисою кожного оповідання можу відзначити несподівані сюжетні повороти, містичність, тривожну атмосферу, недосказаність та відкриті фінали, які ще довго не відпускають. Особисто мене найбільше вразили «Птахи» та «Яблуня», але з усієї збірки немає таких оповідань, які б не сподобались.

Меня всегда очаровывала загадочность и некая мистичность в рассказах, когда всё кажется не так как есть на самом деле,когда история заканчивается, а финал открыт и ты сидишь и думаешь.. Ну где же объяснения? Что произошло? Правильно ли я подумала? Этот рассказ так закончился??? Что это?? Да! Рассказы Дафны Дю Морье всегда дают почву для размышлений! Они невероятны, интересны, необычны, таинственные, загадочные, все время когда читаешь эти дивные произведения, у тебя складывается впечатление, что какая то беда или рок всё же найдет героев.Из книги мои любимые рассказы, это конечно же Птицы, Яблоня,Поцелуй меня незнакомец.. А вообще сложно выбрать какие то, все рассказы однозначно заслужили вашего внимания. Даже великий Хичкок был настолько воодушевлен талантом писательницы, что снял свой знаменитый триллер по рассказу Птицы. Да действительно настроение этого рассказа можно определить как.. надвигающаяся беда,безысходность, желание выжить и спасти свою семью. Герою Птиц приходится наблюдать как в городе птицы нападают на дома людей, сначала ему некто не верит, но когда понимают насколько опасения подтверждены, то уже очень поздно... Читать безумно интересно и жутко, а финал оставит вас в размышлениях. От себя хочу ещё добавить что прочитав этот сборник, я не остановилась и приобрела другие книги автора Ребекка, Моя кузина Рейчел, Козел отпущения, все они заслуживают наивысших похвал, написаны очень понятно, интересно и окутаны той же магией, что и все произведения Дафны Дю Морье!!! Однозначно рекомендую к прочтению! 5 из 5! Это классика жанра, которая подарит вам много часов наслаждения!