"Привіт, це я" - перша книга із серії норвезької письменниці Ніни Елізабет Грентведт. Загалом вся книга йде у вигляді щоденника головної героїні. Тут є багато оригінальних малюнків та смішних моментів. І взагалі вся книга має неймовірне оформлення. Вона ідеально підійде дітям середньої школи. Історія розповідає про дівчинку Уду, її батьків, сестру та найкращу подругу Геллє. Найстрашніша таємниця Уди - її таємний щоденник. У ньому вона пише про все на світі: про відносини з однолітками, про свої спостереження, про пригоди, в які вона з Геллє так часто попадають, й просто про всі свої думки. Часто дівчинку переповнюють емоції, з якими їй так важко справлятися, і вона навіть думає кинути писати. Під кінець книги стається неможливе - Уда свариться зі своєю найліпшою подругою. Невже це кінець? Чи вдасться їм вибачити одна одну? Та чим закінчиться щоденник героїні? Про це ви дізнаєтесь на сторінках книги.

Щоденник перший... Перед початком опису змісту книги хочу сказати, що дуже захоплена оформленням та дизайном книги... І так, «Привіт,це я» — перша книга з серії історій про Уду Стокгейм. Книга написана у форматі щоденника, але інколи перебивається простими описами подій. Уда — дівчинка з Норвегії, звичайний підліток зі своїми проблемами та невзгодами. У неї є найкраща подружка Геллє, вона живе з нею по сусідству. Вони разом ходять до середньої школи. Удина сім‘я складається з батьків та її молодшої сестри. У неї є хлопець який їй подобається — брат її найкращої подруги. Стіна на рік старше від неї та, здається, сприймає її не зовсім як потенційну дівчину, але Уду це не зупиняє, адже треба боротися за те що любиш. Дівчинка звичайно ж ходить до школи як і всі підлітки. Там у неї є як подруги, так і недруги. Вона стикається зі звичайними підлітковими проблема,в яких немає нічого дивного і записує це у свій щоденник, з яким ділиться усіма новинами та переживаннями. Якщо ж вам уже стало цікаво,то можете сміливо купляти цю книгу, я думаю, вона вам точно сподобається. (Книга призначена для дітей віком від 9 до 13 років)

Ласкаво просимо до світу юної Уди! На сторінках цієї книжки-щоденника вона розповість нам усе про свій поки маленький світик, усі свої радощі і біди. Уда — норвезька школярка, яка мешкає у невеличкому містечку разом із молодшою сестричкою, яка її повсякчас дратує, та батьками. Найкраща подруга Уди Геллє окрім батьків має старшого брата, якого дівчатка полюбляють дражнити, та трьох величезних псів-ньюфаундлендів. І от Удине життя котиться собі потроху, наповнене підгляданням за новими сусідами, сварками з сестричкою, моторошними оповідками і швидкоплинними закоханостями у знаменитостей, аж доки одного вкрай нещасливого дня Уда не свариться із найкращою подругою, і відтоді, здається, її життя це сам смуток, нудьга і гіркота... Мені у першому "щоденнику" Уди найбільше сподобалася частина про зимові канікули у бабусі, ці розділи такі особливо теплі і зворушливі, у них багато родинного затишку і тепла. Бабуся мешкає на крихітному острівці, вона має сімох дітей і аж 19 онуків, проте у її серці є любов для кожного і вона одразу помічає, що з Удою щось не так, і завдяки своїй мудрості і розважливості вона зуміє заспокоїти онуку: "Бач, яка тонка межа пролягає між любов'ю та ненавистю, — каже Бабуся. — Іноді... та ні, доволі часто ми найнестерпніше поводимося з тими, кого найбільше любимо, — пояснює Бабуся. — Бо саме вони викликають у нас найсильніші почуття, чи то добрі, а чи погані..."