"Пригоди Гекльберрі Фінна" - роман відомого американського письменника Марка Твена, продовження іншої знаменитої книги письменника "Пригоди Тома Сойєра". Гек Фінн – маленький волоцюга. Якось, у першій книзі, йому неймовірно пощастило: разом із Томом Сойєром він знайшов скарб. Тепер Гек багата людина і живе у вдови, яка мріє дати дитині гарну освіту та виростити. Папаша Гека бажає протилежного – щоб Гек віддав йому свої гроші та бродяжничав разом з ним. Він викрадає свого сина. Тепер Гек замкнений у хатинці на забутому березі. Волелюбному хлопчику вдається втекти, імітуючи власну смерть. Із цього починаються пригоди Гека. Усю книгу Гек разом з рабом-втікачем Джимом пливуть по Міссісіпі ночами, вдень відсипаючись десь на березі. Було дуже цікаво побачити побут, звичаї, підвалини Америки тих років, коли діти повсюдно курили і це не було чимось незвичайним, негрів називали неграми, суперечки вирішували не в судах, а між собою. Все це зараз настільки дико для нас, що видається неправдою. Поки читала, не переставала розмірковувати про різницю сприйняття. Все це зараз настільки дико для нас, що видається неправдою. Книга про Гека здалася мені глибшою за змістом, наповненою соціальними та моральними питаннями. Найдикішою річчю в книзі був для мене опис рабства – навіть Гекльберрі, позитивний герой, відноситься до негра-раба Джима як до собаки. І якщо книга про Тома Сойєра – це веселі хлопчачі пригоди, то ця книга – історія про важке життя хлопчика-сироти, жах, які оточують його у повсякденному житті.