В центре романа Дориан Грей - богатый молодой человек в расцвете сил, которого все считают удивительно красивым и обаятельным. Когда его друг Бэзил, художник, создает его портрет, Грей говорит, что картина всегда будет красивее, чем он, и загадывает полусерьезное желание, чтобы картина состарилась вместо него. К шоку Грея, его желание сбывается - он остается красивым и моложавым, но фигура на его портрете с возрастом и пороками бледнеет и бледнеет. Поначалу Грей рад этому, но со временем - и он попадает под влияние безрассудного лорда Гарри – и он начинает чувствовать себя проклятым. И поскольку он живет жизнью потворства и порока, его прошлые деяния начинают настигать его...

Якщо поверхнево дивитися на сюжет цієї книги, то можна сказати. що це історія про загадковий портрет, на якому зображений головний герой книги, Доріан Грей, але це тільки одна з родзинок твору. Протягом практично всього роману ми зустрічаємося з трьома головними героями.. Це сам Доріан Грей - молода людина, що володіла неймовірною красою. Лорд Генрі Воттон, який висловлює цікаві думки, які сміливо можна використовувати як цитати. Безіл Холлуорд -талановитий художник, який написав портрет, дуже чуйна, порядна і душевна людина. Якраз цей герой протиставляється Доріану, автор показує контраст між красою душі і красою людини. Як на мене життя Доріана Грея - це опис життя середньостатистичного соціопата, який керується тільки своїми бажаннями, не вміє налагоджувати близькі стосунки, порушує визначені суспільством закони і правила, не вміє співпереживати, співчувати, не зважає на почуття інших людей і, нарешті, не вміє позбавлятися агресії мирним шляхом. Портрет, яким він володіє це єдиний шанс змінити своє життя.

Сказати однозначно, до якого жанру належить цей класичний твір, не можна. Літературознавці визначають його як роман-виховання, моральна притча, готичний роман, містичний роман пізньої вікторіанської епохи. Як би там не було, а його сюжет залишається у пам'яті надовго. Кого не приваблювала думка залишитися вічно молодим і красивим? А яку ціну ви готові за це платити? Сьогодні існує більше можливостей, щоби така задумка стала реальністю. По крайній мірі, пластичні операції, якісь інші маніпуляції значно покращують вигляд людського тіла. В епоху ж Оскара Уайльда медицина не могла похвалитися такими високими досягненнями. Гедоніста і естета, яким був письменник, постійно хвилювала тема вічної молодості, насолоди красою, а ще надмірні задоволення. Саме такого героя Уайльд зображує у своєму романі. Юний Доріан Грей б’ється в сумнівах «між двох вогнів», добра і зла. Його добрий друг-художник Безіл Холлуорд намалював його портрет - магічний, він старіє замість Доріана, а сам юнак залишається молодим. Ще один друг Доріана, розпусник лорд Генрі, є цілісним втіленням зла, він постійно тягне хлопця на дно. Знайомить Доріана з пороком, забороненими плодами та, врешті-решт, вбиває в невинному юнакові все хороше. Власне після пиятик та аморальних витівок Доріана з лордом Генрі, на портреті першого з'являються перші ознаки старіння. Далі нові, нові, і ще нові… Мораль твору «Портрет Доріана Грея» такий: будь-який ідеал (краси, зовнішності) ніколи не може поєднуватися з пороком, бо власне тому він і є ідеалом. Гріховне в людині завжди знаходить собі виправдання, навіть якщо десь глибоко в душі ця людина прагне до кращого. Доріан Грей є яскравим прикладом повного спростування філософії аморального гедонізму: відмова людини від моральних засад завжди приводить людину до гибелі. Книга написана в 1890 році, але своєї актуальності не втратила досі. Замінити карети на автомобілі, додати смартфони і ще кілька новітніх технологій - і вуаля, портрет сучасного суспільства!