В творі є три основні героя, три особи з якою я, а потім книга, познайомлю з: Безіл – митець(художник), лорд Генрі – його друг та сам Доріан Грей. Одного разу Безіл «знаходить» нашого головного героя, який настільки гарний, що в нього забирає мовлення. Потім, коло художник розуміє що не може думати ні про що крім того аби намалювати його портрет, він погоджується. Навідуючись в гості до старого приятеля, лорд Генрі знайомиться з Дораном, які один одному впадають в душі. Доріан за неймовірну красу та тендітність, а Лорд Генрі навпаки своєю впевненістю та дорослістю. Не вдаючись до деталей, коли портрет був готовим, у головного героя з’являється злість та ревність до нього, він відчуває певну несправедливість що той залишиться таким же прекрасним, а він буде старіти. Невідомим чином все трапляється навпаки і коли Доріан це помічає – він панікує і ховає його. В цей час інші герої розкриваються перед нами і ми розуміємо що Доран важливий Безілу, а Генрі не виходить з голови Доріана. Такий собі трикутник. Чим же важливий твір до прочитання? Порушується проблема впливу людей, вплив заздрості на людей .

Пам'ятаєте легенду про Нарциса? Так, так саме про того юнака, котрий закохався у своє відображення і загинув від того, що не міг навіть поцілувати себе. От книга Оскара Уайльда дуже навіть схожа на сюжет цієї грецької легенди. Одного прекрасного, весняного ранку до кімнати, де художник Бейзіл малює портрет, приходить лорд Генрі. Він з меншого погляду захоплюється красою натурщика - молодого юнака, який дійсно виглядає мов янгол на землі. Цього янгола звати Доріаном Греєм, і насправді він зовсім не такий білий і пухнастий, як здається на перший погляд. Промови лорда Генрі змушують юнака буквально боготворити свою красу, він бажає ніколи не старіти. Це бажане було почуте - усі кривди, гріхи, і старість на себе взяв....портрет. Тепер він являється найбільшою таємницею Доріана... Книга просто чудова. Цитати і афоризми зустрічаються на кожній сторінці, що просто не встигаєш їх записувати. Роман підіймає важливі питання суспільства, актуальні завжди: порядність, розбещеність, крихкість людських почуттів. На мою думку, цей роман повинен прочитати кожен. Рекомендую!

Мне нравятся книги этой серии - они подобраны действительно качественно, серия составлена исходя из литературной ценности каждой книги. Обложки очень яркие, есть ляссе, иллюстрации. Но что меня смущает вот уже не одну книгу подряд, так это качество бумаги - печать, рисунки, все это проступает на следующую страницу, просвечивается. Теперь о самом романе - "Портрет Дориана Грея" одно из моих любимых произведений мировой литературы. Этот роман не столько о портрете, сколько о моральном упадке человека, его постепенной, но довольно стремительной деградации как личности так и человека вообще. Дориан обнаружил, что его невольно высказанное желание сбылось - вместо него стареет и изменяется (вследствие пороков, пагубных пристрастий и различных аморальных поступков) портрет написанный его другом художником Безилом. Теперь Дориан ликует - он может творить, что захочет, и это никак не испортит его очаровательной внешности. Это очень сильная история, которая о многом заставляет задуматься. Прочитайте - вы не пожалеете и еще не один раз захотите возвратиться к этому роману.