Книга Бориса Монкевича, фактично, перебуває на межі жанрів: це й мемуари, але разом із тим - й наукове дослідження. Тематика - Кримський похід Армії УНР 1918 року, коли після підписання Берестейського мирного договору українським військам, за підтримки союзників, вдалося звільнити від більшовиків (росіян) майже усі українські землі. Актуальності книзі додають й сучасні події - анексія Криму та агресія Росії на Донечині у Луганщині. Похід українських військ на Крим під проводом легендарного полковника Болбочана деякі вже наші сучасники називають "першою й успішною антитерористиною операцією в Україні". Зрозуміло, що сучасні реалії накладають відбиток на сприйняття книжки Монкевича. Хоча це характерно й для інших творів з історії Української революції. Бо, зрозуміло, події дуже схожі і ворог той самий. У чому цікавість та важливість книги Монкевича? Перш за все, це історія від першого лиця. Він сам був учасником Кримського походу, отже виклав й власне бачення подій. Залучив свої спогади, свій безпосередній досвід. Крім того, книга вперше була опублікована у 1928 році, а отже написана по "свіжій" пам'яті й майже без нашарування пізніше прочитаної/отриманої інформації. Рекомендую книгу усім, хто цікавиться воєнною історією України, особливо - її героїчними сторінками.