Артема Чеха, як автора я відкрив для себе прочитавши збірку оповідань «Точка нуль», про перебування автора на російсько-українській війні під час мобілізації. І ось в Артема виходить нова книжка «Район Д», але перед цим я вирішив почитати. Щось з перших робіт автора і замовив книжку «Пластик» не то роман не то повість. Враження в цілому позитивні, адже написати такий твір в 20+ років доволі непогано, підліткам думаю сподобалося б. Мені сподобалися ідеї котрі автор хотів розкрити, вони вартісні, це наприклад дорослішання і стосунки підлітків і їх батьків, стосунки підлітків між собою, можливо вони часом не до кінця розкриті і рівень прози не такий, як в «Точка нуль», але для початків це хороший старт. Моментами книга нагадувала антиутопію, а часом романи Андруховича, моментами він жорсткий, на стільки на скільки жорстким з нами буває життя. Складалося враження, що автор використовував трохи власної біографії і власних досвідчень. Це був хороший досвід читання, шкода, що я не мав таких книг, коли мені було 15 років. Палітурка і папір середнього рівня, але це фоліо, не варто очікувати чогось особливого.