На дивовижу дуже якісне українське видання всім відомої казки про хлопчика, що не хотів дорослішати від чудового видавництва «Знання». Вся моя сім’я у захваті від цієї книжки, а особливо найменші, на котрих вона і розрахована. В першу чергу, я гадаю – це заслуга художника, що створив оригінальні, по-справжньому казкові ілюстрації. Звісно, я не буду забирати славу у автора – Джеймс Баррі і справді створив вічну історію, котру, я не сумніваюсь, будуть читати наступні покоління – та, що стосується казок і дитячих історій, то тут, досить важливу роль відіграють саме ілюстрації. Те, які вони, яким художнім методом та в якому стилі створені, що хотів донести до читачів їх творець та, чи вдалося ілюстратору передати характери персонажів і задум письменника – це ті нюанси, які зроблять книгу успішною у читачів, або ж ні. Що ж, Петеру Ухнару – безперечно, це вдалося. Завдяки його ілюстраціям – і наші діти, і ми самі на деякий час ніби поринули в інший фантастичний світ. Світ, де діти, якщо цього не бажають – то, ніколи не подорослішають. Казковий світ – в якому одночасно живуть пірати, русалки, феї та безліч інших персонажів. Можливо, казка написана Баррі і створювалася для дітей, але, мені здається, що сам письменник заклав у неї і інший прихований сенс. Прихований для дітей, але цілком зрозумілий для дорослих, котрі вже й самі мають дітей та, хотіли б, хоч не надовго, повернутися у своє безтурботне дитинство. То ж, я рекомендую цю книгу не лише маленьким розбишакам, хоча саме їм у першу чергу, а й їхнім батькам. Знайдіть кілька вільних годин та пориньте у казку разом зі своїми дітьми – повірте, а ні ви, а ні вони не пожалкують про проведений разом час. Кожному з вас, не дивлячись на вік та досвід – ця історія дасть щось своє. А в декого, ще й викличе гірко-солодкі спогади про те, що було, але більше не повториться. Хоча, його можна спробувати пережити знову, зі своїми дітьми. Чудова книга, яку, я вважаю – повинен прочитати кожен у своєму дитинстві.

Під відповідний настрій розповідаю друзям про свої враження о книжках. Напевно комусь вже набридла моя балакучість, а я лише намагаюся донести людям свою любов до книжок та привернути їх увагу до читання, заохотити людей більше читати, бо це нам всім дуже потрібно, особливо дітям. Дітям як нікому треба розвивати читання, а для цього треба пропонувати пригодницькі книжки з картинками. У дитинстві я безліч разів закохувалась з першої сторінки, то були казки, пригоди, фентезі... Ось ця книга про Пітера Пена - це ж справжня розвага для діточок, як же я сама любила цю казку, переглянула всі екранізації! Тепер Пітер Пен не здається мені таким приголомшливо прекрасним, що неодмінно повинна закохається в нього. Тепер він схожий на розпещеного шкідливого хлопчиська, яким він до речі і є. Невихований і зухвалий хуліган - ось хто він такий! Але за часів мого дитинства Пітер Пен представлявся самою досконалістю, навіть Меррі Поппінс тьмяніє перед його шармом. «Пітер Пен» - ця та казка яка залишається приємним спогадом на все життя!

Мені сподобалось читати з малим братом — (йому 10 років) цю книгу разом: одну сторінку – він, одну – я. Книга великого формату, тому відповідно літери великі і картинки великі. Ми з ним граємо у своєрідну гру — які нові для нас українські слова, що ми не вживаємо, є у книзі. Зараз прочитали 21-23 сторінки і там знайшли: хлебтати (лакать), улесливий (льстивый), огидний (отвратительный), знудити (наскучить), почуватися (чувствовать себя), ніяковіти (смущаться), розпещувати (разбаловать), благати (умолять). Так ми розширюємо словниковий запас завдяки гарному перекладу.