Нам говорили, що ми зайдемо на три дні. Поки нас не поміняють. Ми захопили нові позиції — і залишилися там рівно на сто днів. Нам пощастило, бо ми, друга мотопіхотна рота 41-го окремого мотопіхотного батальйону, взяли участь в маленькому, нікому не відомому, але дуже важливому для нас наступі на схід. Ми мали змогу відвоювати декілька квадратних кілометрів української землі — і ми використали цей шанс на повну. Двадцять два дні боїв, диму, попелу, кави, ідіотських жартів, пліч-о-пліч з божевільними найкращими людьми, що б’ються за свою землю, — саме про це ця книга.