Книжечка дійсно весела, картинки чудові. А от віршики - мʼяко кажучи, на любителя. Чи то такий переклад з російської, чи то авторські неологізми, не знаю. І рима десь гуляє. А може, і не треба тої рими, якщо і без неї весело?! Я читаю цю книгу з семимісячним сином, для нього головне - настрій та інтонація, а вже потім рима і зміст.

Донечка обожнює цю книгу. Вірші, як на мене, хороші — навіть якщо не римуються, головне — передати посил голосом. Завдяки цим книжкам я сама вчу мову, бо я з Узбекистану.

Не розумію попередніх коментаторів із «середніми» оцінкам. В якому сенсу «не римується»? Це ж забавлянки, вони і є такими. Це не поезія Шевченка, яка ллється, як потік води. Народні забавлянки завжди ритмічні, речитативні, часом рубані… «Печу-печу хлібчик» - найулюбленіша забавлянка мого малого. Щодо інших, то я просто ще їх погано вивчила і не так часто застосовую без підглядання в книгу