Книга 1. Поза межами болю. Син землі

Осип Турянський (1880–1933) — український письменник, чия літературна спадщина довгий час не була відома українським читачам. У незалежній Україні про здобутки митця згадали, твори друкуються, і численні прихильники можуть насолоджуватися його творчим талантом.

В автобіографічній повісті «Поза межами болю» (1921), яка принесла письменникові світове визнання, автор порушує важливу моральну тему, стверджуючи, що слід залишатися людиною навіть у самих безжальних умовах, та висловлює протест проти жахливого злочину — війни.

Роман «Син землі» (1933) — красива казка про кохання лісовика — гімназиста Івана Куценка і мавки — граф'янки Олени Воронської. Молоді люди зустрілися і «покохалися, щоб жити і життя творити», проте трагічна доля розпорядилась інакше: жорстокі й заздрісні люди занапастили їх.

Книга 2. Дума пралісу. Оповідання

«Дума пралісу» — алегорична повість з філософськими роздумами. …У пралісі Лев скликав звірів на суд: Вовк образив Мавпу, назвавши її людиною. Чи винен Вовк? Розглядом цієї справи автор, свідок жахів світової війни, ніби пропонує людям — не вбивайте собі подібних задля розваги та збагачення й закликає: «Сину! Жий для Духа буття і для всіх сотворінь!»

Оповідання «Курка», «Де сонце», «Ей, коб мене були вчили» — літературний дебют письменника. Крізь образи героїв творів — діда Герасима, Василя, Михайла та інших розкриваються стосунки між селянами, їхнє сприйняття буденних клопотів та ставлення до життя.