Ця збірка стала ще одним грандіозним відкриттям цього року для мене, я вперше читала цю авторку. Мабуть, сезон для прочитання я підібрала просто ідеальний, бо мої руки дотягнулись до книги восени: обкладинка та вміст книги межують між теплим і холодним, як і сама осінь, а також (за моїми спостереженнями) в багатьох віршах є тема кінця літа, вона постає там символічною, багатогранною. Усі вірші Шувалової – багатогранні, складні і динамічні. Виважені, нелегкі, часом нависають над тобою, як важка туча. Кожен рядок вірша відчувається і відбивається відлунням у голові при прочитанні. Хочеться краще зрозуміти кожен з них, взяти шар за шаром, розсмакувати, переосмислити і, зрештою, підкреслити олівцем улюблене. Такі вірші подібні до пазлів, головоломок, вищої математики і ядерної фізики, але тим, кому таке до вподоби, ця складність лестить. Чудова збірка. Оформлення книги досить непогане. Зображення на обкладинці гарне і якісне, на деяких сторінках присутні темні фото пейзажу, упорядкування віршів довершене. Єдиний недолік – якість паперу, він недостатньо цупкий, тому просвічується, але це не є великою проблемою. (Колір паперу - білий)