Колгосп тварин
Бумажная книга | Код товара 555397
Yakaboo 4.9/5
Автор
Джордж Оруэлл
Издательство
Видавництво Жупанського
Серия книг
Майстри світової прози
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1945
Переводчик
Иван Чернятинский, Юрий Шевчук, Оксана Товстенко
Количество страниц
120 стр.

Все о книге Колгосп тварин

У казковій повісті "Колгосп тварин" в алегоричній формі розповідається про часи становлення СРСР. Зокрема, тут ідеться про революцію 1917 року, про брехливі обіцянки, що "земля - селянам, а заводи - робітникам", розповідається про розкуркулення, примусові переселення, репресії, розстріли і про мільйони замордованих у сталінських концтаборах. От лише замість людей герої цієї повісті - тварини. Але чи так вже вони різняться між собою?

Характеристики
Автор
Джордж Оруэлл
Издательство
Видавництво Жупанського
Серия книг
Майстри світової прози
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1945
Переводчик
Иван Чернятинский, Юрий Шевчук, Оксана Товстенко
Количество страниц
120 стр.
Рецензии
  •  
    "Сказка — ложь, да в ней намек..." 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Роман-казка, написаний Орвеллом, хоч і невеликий, але влучний. І з великим натяком. Орвелл був ідейним борцем і його гнітила ситуація з прославлянням лжесоціалізму. Саме свій погляд на становлення соціалізму в Радянському Союзі, в період з 1917 до Другої Світової війни він виклав в цьому романі-антиутопії.

    В книзі йдеться про революцію, яка відбулась на фермі. Революція тварин проти людей. Революція, яка спочатку планувалась як визволення з під ярма. Революція равенства. І цей переворот вдався. І запанувала ідилія в царстві тварин. Ідилія з цілями, з гаслами, з гімнами. Начебто все як у людей, але люди - то зло... І от цю ідилію очолювали два керівника, дві свині, в яких, як часто буває в житті, були різні погляди на розвиток. І якщо один дійсно пропагував утопію, розвиток, то інший на все його біле казав чорне, усіляко йому суперечив. Що переможе - ідеалізм чи тоталітаризм? Не важко здогадатись...

    Для себе виділю кілька персонажів, які сподобались: осел Бенджамін, кнур Сніжок і кінь Боксер.
    Бенджамін сподобався своїм тверезим поглядом на ситуацію. І хоч він відмовчувався, але знав, що діється. Так собі інтелігенція.
    Сніжок сподобався своєю ідеологією. Мозок тварин. Енергійний, хороший оратор, з чудовими ідеями і правильним напрямком.
    Боксер. Він не те що сподобався. Його просто шкода. Роботяга, який ладен все зробити за ідею. Показати напрямок, а він зробить все , щоб досягти поставленої цілі. Самопожертва на вищому рівні. Жалість і повага до нього.

    Роман вартий уваги. Бо відкриває очі на політичне правління. Такому правління уподібнюються більшість. В тій, чи іншій мірі. Книга читається легко і дійсно, як казочка. Та це не робить її нижчою в цінності.
    Must read!
  •  
    Війна - це мир, неуцтво - це сила, свобода - це рабство! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "...та мені дуже важливо, щоб люди на Заході, європейці побачили радянський режим таким, яким він є. Починаючи з 1930 року я не бачу жодної ознаки того, що СРСР справді прямує шляхом, який можна було б назвати соціалістичним, зате я помічаю дуже багато ознак, що СРСР перетворився в ієрархічне суспільство..." Д. Орвелл, передмова до українського видання. Вперше, коли я взяв цю книгу до рук, я нічого про Орвелла раніше не чув, я просто звернув на неї увагу і вже потім була антиутопія "1984" і всі решта книг Орвелла, перекладені і виданні О. Жупанським. Мене найбільше вразила передмова, написана Орвеллом, спеціально до українського видання в 1947 році в Мюнхені. Це був перший переклад цієї книги на іноземну мову. Так почалося моє знайомство з Орвеллом. Що стосується книги, то вона неймовірна, як і всі книги Орвелла. При чому, і дуже знайома нам всім по сюжету. Для французів, португальців, чи англійців - вона не буде такою зрозумілою, як для нас, жителів пострадянською "тюрми". Орвелл дуже майстерно передав СПРАВЖНІСТЬ подій у вигляді казки, де тварини, вівши боротьбу з людиною, перемагають. Книга читається за один-два вечори, легко, цікаво і захопливо.
Купить - Колгосп тварин
Колгосп тварин
85 грн
Есть в наличии
 
Информация об авторе
Джордж Оруэлл
Джордж Оруэлл

Современному читателю нужно купить книги Джорджа Оруэлла, потому что описанная в них действительность удивительно напоминает нашу. Тем весомее звучат сделанные автором предостережения. В произведениях Д. Оруэлла отразились его взгляды на происходящее в общественно-политической жизни Европы и России. Причем авторская позиция не вписывается в рамки ни левого, ни правого движения, что не мешает тем и...

Подробнее

Рецензии Колгосп тварин

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    "Сказка — ложь, да в ней намек..." 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Роман-казка, написаний Орвеллом, хоч і невеликий, але влучний. І з великим натяком. Орвелл був ідейним борцем і його гнітила ситуація з прославлянням лжесоціалізму. Саме свій погляд на становлення соціалізму в Радянському Союзі, в період з 1917 до Другої Світової війни він виклав в цьому романі-антиутопії.

    В книзі йдеться про революцію, яка відбулась на фермі. Революція тварин проти людей. Революція, яка спочатку планувалась як визволення з під ярма. Революція равенства. І цей переворот вдався. І запанувала ідилія в царстві тварин. Ідилія з цілями, з гаслами, з гімнами. Начебто все як у людей, але люди - то зло... І от цю ідилію очолювали два керівника, дві свині, в яких, як часто буває в житті, були різні погляди на розвиток. І якщо один дійсно пропагував утопію, розвиток, то інший на все його біле казав чорне, усіляко йому суперечив. Що переможе - ідеалізм чи тоталітаризм? Не важко здогадатись...

    Для себе виділю кілька персонажів, які сподобались: осел Бенджамін, кнур Сніжок і кінь Боксер.
    Бенджамін сподобався своїм тверезим поглядом на ситуацію. І хоч він відмовчувався, але знав, що діється. Так собі інтелігенція.
    Сніжок сподобався своєю ідеологією. Мозок тварин. Енергійний, хороший оратор, з чудовими ідеями і правильним напрямком.
    Боксер. Він не те що сподобався. Його просто шкода. Роботяга, який ладен все зробити за ідею. Показати напрямок, а він зробить все , щоб досягти поставленої цілі. Самопожертва на вищому рівні. Жалість і повага до нього.

    Роман вартий уваги. Бо відкриває очі на політичне правління. Такому правління уподібнюються більшість. В тій, чи іншій мірі. Книга читається легко і дійсно, як казочка. Та це не робить її нижчою в цінності.
    Must read!
  •  
    Війна - це мир, неуцтво - це сила, свобода - це рабство! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "...та мені дуже важливо, щоб люди на Заході, європейці побачили радянський режим таким, яким він є. Починаючи з 1930 року я не бачу жодної ознаки того, що СРСР справді прямує шляхом, який можна було б назвати соціалістичним, зате я помічаю дуже багато ознак, що СРСР перетворився в ієрархічне суспільство..." Д. Орвелл, передмова до українського видання. Вперше, коли я взяв цю книгу до рук, я нічого про Орвелла раніше не чув, я просто звернув на неї увагу і вже потім була антиутопія "1984" і всі решта книг Орвелла, перекладені і виданні О. Жупанським. Мене найбільше вразила передмова, написана Орвеллом, спеціально до українського видання в 1947 році в Мюнхені. Це був перший переклад цієї книги на іноземну мову. Так почалося моє знайомство з Орвеллом. Що стосується книги, то вона неймовірна, як і всі книги Орвелла. При чому, і дуже знайома нам всім по сюжету. Для французів, португальців, чи англійців - вона не буде такою зрозумілою, як для нас, жителів пострадянською "тюрми". Орвелл дуже майстерно передав СПРАВЖНІСТЬ подій у вигляді казки, де тварини, вівши боротьбу з людиною, перемагають. Книга читається за один-два вечори, легко, цікаво і захопливо.
  •  
    АЛЕГОРИЧНО-САТИРИЧНА КАЗКА 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    «Чотири ноги – добре, дві – погано».
    Прочитала з другої спроби. Спочатку починала і боялася, що не зможу зрозуміти всієї алегорії, оскільки народилася разом з Україною і не жила в СССР (на щастя), але що таке колгосп знаю.

    Першою заохотою до прочитання став фільм "Ціна правди", в якому був Джордж Орвелл і якраз писав цю славнозвісну книгу.

    А тоді ще прочитала книжку Ростислава Семківа "Як писали класики", там дізналася трохи про життя Орвелла і дуже сподобались його поради з письменництва, особливо про лаконічність написання "Якщо можеш викреслити слово – викреслюй".

    Саме тому, напевно, "Колгосп тварин" має трьох більше 100 сторінок, але цього цілком вистачило, щоб передати суть.

    Алегорія без конкретних імен політичних діячів, через характери і поведінку, які притаманні тваринам добре передає як тодішніх, так і теперішніх політичних діячів. Особливо влучний образ ненажерливих свиней та зрештою й інших тварин.

    Читається легко! Думаю, що цю книго-класику мусить прочитати кожен!
    Рекомендую!
    На черзі чекає вже 1984.
  •  
    Горькая ирония 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    На территории СССР эта книга была запрещена так долго, что в принципе неудивительно, поскольку про Советский союз ее и написал Оруелл. У нас ее издали впервые уже после развала Союза, в 1995, кажется.
    И вроде как ничего нового не узнаешь из нее, все и так давно известно. В тоже время думаешь об этом - и тошно становится. И хоть совка уже нет, рядом есть абсолютно аналогичные примеры. К примеру, Северная Корея. Та же ложь, за которой скрываются миллионы жертв репрессий, и пропаганда на грани полного бреда. А за ней подавление инакомыслия и внушение выдуманных ценностей. И все это во славу культа безумной личности. Повесть написана в форме притчи, где вместо страны и людей скотоферма и звери, а главный “диктатор” - свинья по имени Наполеон.
    Я бы добавил эту книгу во все школьные программы, если честно. Может тогда перестанем наступать на те же грабли. Причем не только на постсоветском пространстве, а во всем мире. Кстати, по мотивам этой повести Pink Floyd выпустили альбом «Animals». И даже Боуи написал пару песен.
  •  
    Казка для будь-якого віку 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Пам'ятаєте, як у дитинстві ми дивилися мультфільми, а потім виростали і в тому ж мультфільмі бачили вже дещо інший смисл? Колгосп тварин. Казкова повість. Так написано на першій сторінці. На скільки мені відомо, цей твір учні навіть вивчають у школі. Не знаю, як саме вони його зрозуміють, та це дуже гарний привід познайомитися з творчістю Джорджа Орвелла. Обговорювали твір з різними людьми і прийшли до висновку, що кожне покоління сприймає його по своєму. А ще цікавіше було б почути думку десь так хоча б років 50-70 тому.
    У будь-якому випадку книгу дійсно легко читати, у певному віці можна сприймати за казку. Шукати прототипи різних героїв. Мені то сподобався опис кота: "Останнім прийшов кіт, роззирнувся довкола, шукаючи затишного куточка." Про всіх інших і так багато сказано.
    Ще багато суперечок, який переклад вдаліший з оригіналу "Animal Farm" "Скотный двор" чи "Колгосп тварин" (зустрічається ще й "Скотоферма"). Якось колгосп ніби краще відтворює цей устрій.
    Книга у твердій палітурці, що робить її серйозним виданням, хоч і містить трохи більше 100 сторінок. Є передмова самого автора до українського перекладу, що надихає. Читати дійсно легко, буквально декілька годин. А висновки вже робити самостійно. Досить гарна і відома книга, що не залишить байдужим!
  •  
    Свині в домі
    Звучить неймовірно, але повість Джорджа Орвелла «Колгосп тварин» вперше було перекладено та видано українською ще у 1947 році завдяки зусиллям української еміграції. Звісно ж, в Радянському Союзі твір з такою назвою та подібним змістом просто не міг з’явитись. І хоча дослівний переклад назви цієї книги з англійської звучить як «Ферма тварин», саме «Колгосп тварин», як на мене, краще відображає суть твору. Добре, що «Видавництво Жупанського» видало повість саме з її початковою назвою українською.

    Мова у книзі йтиме про ферму, на якій свині влаштували збройне повстання проти господаря. Той, мовляв, лише використовує їхню важку працю і навіть не годує нормально. Заручившись підтримкою інших тварин, свині витурюють господарю з ферми. Здавалось би, світле майбутнє вже тут, але під владою свиней, які дуже скоро стають гіршими за господаря, на тварин чекають справжні злидні. Англієць Орвелл неймовірно точно впіймав суть революції та життя у Радянському Союзі і зміг передати їх у своїй повісті.
  •  
    1984
    Джордж Орвелл. Перше, що спадає на думку - 1984. Бо це книга, яка варта уваги. Й не лише постулатами "війна - це мир, неуцтво - це сила, свобода - це рабство", а й гостросюжетну "романську" історію. 1984 заслуговує на увагу.

    Колгосп тварин. Хм, ну після 1984 очікуєш, що Орвелл не розчарує й можна купувати його книжку й бути певним, що ти його прочитаєш. Одначе, про колгосп тварин такого сказати не можу. Так, можливо справа в тому, що читав у вільному перекладі від Ірини Дибко, але тим не менш, книга не захоплює так, як 1984. Відсутня гострота сюжету, як на мене. Усе зосереджено виключно на хутір - Радянський союз. На моє особисте переконання, у книзі є дійсно цікаві порівнянні, які вже є безперечними в історії "совка". Звісно, можливо я не зрозумів Орвелл, можливо дещо було змінено Іриною, але деякі порівняння ніяк не знаходили свого відголосу в моїй голові.

    Можливо, Колгоспу тварин не вистачило загальної теоретичної концепції, яка була в 1984. Хоча більше схиляюся до відсутності гостроти сюжету й занадто зосередженість на Радянському союзі.

    P.s. Лише моя думка, Вам може сподобатися :)
  •  
    Когда один тиран сменяет другого
    Каким невероятным писательским мастерством нужно обладать, чтобы в небольшой по размеру повести сказать обо всем, о чем во время ее написания сказать было просто необходимо. Произведение Джорджа Оруэлла, который большинству читателей известен в первую очередь как автор сильного романа-антиутопии «1984», «Колхоз животных», было переведено на украинский язык еще в середине прошлого века. Правда, вышел он, естественно, не в Советском Союзе, а в эмиграции.

    Заручившись поддержкой других животных, свиньи на ферме восстают против своего хозяина и изгоняют его вон. Они убеждают животных, что после того, как человек не будет использовать их труд, жить станет легче, лучше и сытнее. Но вскоре свиньи перебираются в хозяйский дом и начинают притеснять животных на ферме даже больше, чем это делал до этого хозяин. Отличная аллюзия на Советский Союз. Даже удивительно, как иностранец смог так точно подметить особенности революции: одни тираны сменяют других, а жертвами, как всегда, оказываются обычные люди.
  •  
    Майже неприкрито про наболіле
    Книгу, яку треба читати між рядків і лише так, хоча мені здається, по-іншому і не вийде.
    За сюжетом на одній фермі з промовистою назвою “Дідівщина” (я так розумію перекладачі вирішили додати українського колориту) тварини вирішили більше не працювати на ледащо-фермера, який нічого не робить і лише споживає плоди їхньої праці, тому влаштували бунт і видворили останнього за межі угідь. Після цього управління фермою взяли на себе свині. Що з цього вийшло, читайте далі.
    Загально відомо, що Орвелл писав свій твір (у 1943-1944 р.р.) як пародію на Радянський союз. Треба сказати пародію не надто завуальовану, бо той, хто хоч трошки знає історію СССР легко знайде “тваринні відповідники” до основних ключових історичних осіб.
    Автор тонко, точно і разом з тим уїдливо-саркастично описує всі етапи розвитку супер-держави на прикладі життя ферми: від зародження ідеї рівності до її краху, особисто мене повеселив відкопаний череп свині))) То що буде, коли владу віддати свині, в прямому і переносному сенсі?
    Цей твір приніс автору світову славу і він дійсно вартий уваги.
  •  
    Світовий шедевр
    Коротка але дуже повчальна повість-казка Джорджа Орвелла «Колгосп тварин» вважається однією з найкращих книжок усіх часів, і я б рекомендував читати її всім без винятку. Насправді його ідея передана у книзі немає аналогів. Одного дня на фермі, тварини вирішують, що вони мають позбутися своїх гнобителів, тобто людей. В цьому процесі вони бажають розділити завдання порівну, але щось йде не по плану і ми попадаємо в колгосп, в якому одні тварини стають рівнішими за інших. У книзі зображені різні види тварин, які відображають ніби психотипи та образи людей з радянського суспільства, адже автор веде саме аналогію між тваринним світом з його працьовитими конями, благими вівцями та пихатими свинями, а також простими людьми осліпленими пропагандою Радянського Союзу. Робота автора є фундаментальним аналізом та іронічним висміюванням всієї системи політичного ладу, який панував у країнах Східної Європи у двадцятому столітті. Ця книга – одна з найкращих антиутопій, написана та перекладена в чудовому стилі. В книзі якісно описана ідея маніпуляції масовою свідомістю та всеохоплюючого зомбування людей. Дуже рекомендую всім читачам.
  •  
    Коротко і талановито
    Звичайна сільська ферма. Багато тварин, які щоденно важко працюють, і люди, які користуються плодами їхньої праці і всім заправляють. Свині вирішують вчинити переворот і підбивають на це всіх тварин з цієї ферми. Разом вони скидають власника, який змушений покинути своє господарство і тікати. От тепер, здавалось би, має настати справжній рай на землі – власне, саме це й обіцяли свині іншим тваринам. Тепер вони працюватимуть лише стільки, щоб вистачило їм, харчуватимуться куди краще, а відпочиватимуть – більше. Але ні, після вигнання господаря стало тільки гірше, адже свині створили для тварин ще більш нестерпні умови – гарувати тепер доводилось цілісінький день, а харчуватись вони стали ще гірше. Зате свині процвітали: перебрались до будинку, почали вечеряти за столом і спати на ліжках, організували собі охорону зі злих собак.

    Невелика повість Джорджа Орвелла «Колгосп тварин» - це талановита алюзія на Жовтневу революцію та її наслідки. І, думаю, ні у кого не виникне питань, чому назву перевели саме як «Колгосп тварин». П’ять балів!
  •  
    Про соціалістичний устрій
    Казочка. Езоповою мовою затятий соціаліст Орвелл зображує всі «переваги» і «принади» радянського колгоспного соціалізму. Прийом (з Езоповою мовою) старий як світ. Від того і далі привабливий. Можливість поглянути збоку на якусь реальність значно полегшує сприйняття і розуміння.
    Свині, як заповідав великий хряк зробили переворот на фермі (чи то революцію) і вигнали фермера. Щоб тварини краще жили. І перейняли на себе керівництво. Бо вони таки найкраще піддавалися до навчання і керування. А тварини робили… вийшло трохи передбачувано. Але свиням подобається.
    Взагалі генеза тваринної революції прописана коротенько але повністю. І від високих декларативних ідеалів загальної рівності тварин, і суспільного добробуту свині досить швидко зробили типовий «совок» в його кращих традиціях (хоч на той час, коли писався роман, ще він не досяг свого апогею).
    Можливо все подано спрощено, через окуляри пропаганди і власного захоплення соціалізмом. Але з точки зору побіжного розуміння явища дуже навіть вдало. Читання на один вечір.
  •  
    Система «Тваринізму»
    Казкова повість, написана про радянський союз, революцію і її вождів. Дізнаємось про це з передмови автора, там ж він надає коротку інформацію про себе та аргументує вибір саме такої форми твору. Оруелу дуже влучно вдалось описати соціалістичний устрій, вдавшись до прийому алегорії. І символічно, що назву переклали, власне, як «колгосп».
    Одного разу кнуру Майору із ферми «Садиба» приснився химерний сон. Всі тварини зібрались у великому хліві аби послухати старого.
    І він повідав їм - повідав про землю без людей, бо тільки «людина - єдина істота, що не виробляє, а лише споживає», людина присвоює собі результати праці тварин.
    Повідав про життя тварин - жалюгідне, виснажливе й недовге, «це злидні й рабство».
    І навчив пісні «Тварини Англії», яка всіх привела у захват.
    Незабаром старий помер, а трійця найкмітливіших молодих кнурів опрацювала вчення Майора в цілісну систему, назвавши її Тваринізмом. І почали мріяти, як позбутись людей. Повстання спалахнуло значно швидше, аніж передбачали: вигнали Джонса, написали Сім настанов - непорушний закон, що ним мали керуватись усі тварини, перейменували ферму «Садиба» на «Колгосп тварин» і почали хазяйнувати...
    От читаєш повість - і розумієш, що це казка, і що повний абсурд, але ж в такому абсурді ми жили, і частково живемо й зараз.

    Хочеться відмітити дуже вдалий переклад, у якому вловлюється навіть своєрідний український колорит. Цікаво було дізнатись, до речі, що перший переклад на іншу мову був саме українською в далекому 1947р. і виданий у Мюнхені для українських емігрантів.
    Невеличка за об'ємом, але яка потужна за змістом. Я би її давала в обов'язковому порядку читати всім політикам.
  •  
    Символічно і страшно
    Джордж Орвел "Колгосп тварин"
    Я завжди паралельно читаю кілька книг. "Колгоспу тварин" дико поталанило, а може й ні, тим, що партнером у такому читанні стала книга Анатолія Рибакова "Страх"-друга із серії "Діти Арбату". Обидва ці твори посилили загальні враження. Я читала роздуми Сталіна і бачила кнура Наполеона. Слухала Наполеона, а чула Сталіна.
    Маленька революція на фермі так яскраво передавала суть більшої революції у Росії та усього того, що стало наслідком, що мимоволі почала дивуватися нашій загальній сліпоті, дурості і глухоті. Ну як ось так могло статися? Де були наші (чи їхні) очі, вуха, голови? А де зараз усі ці частини тіла тих, хто кричить, що Сталіна на нас немає, хто згадує, як було добре жити в СРСР, хто прагне повернутися туди??? Куди??? Навіщо??? За чим таким цінним??? Хіба за молодістю, яку все одно не повернеш.
    Зважаючи на те, що книга написана 1947 року, хочеться поаплодувати автору. Він таки провидець. Чи просто реаліст з аналітичним складом розуму.
    Раджу! Це символічна казка, яка ховає гірку правду.
  •  
    Колгосп тварин, як відзеркалля суспільства
    «Колгосп тварин» - не перша книга англійського письменника Джорджа Орвелла, яку мені довелося прочитати. Сучасність його творінь просто вражає. Здається, що автор книги живе зараз серед нас і пише про всі вади нашого суспільства. А як часом схожі люди на братів наших менших, що часом мені здається, що це ми їх молодші брати.
    Трудяга-кінь, лінива свиня, віддані собаки, які охороняють свого господаря, вперті вівці у своїй обмеженості і дрібнота - кролики, кури та інше птаство, над яким домінують та керують сильні звіриного світу цього. Тут підлість та сила інколи стають ключовими аргументами до «успіху». «Колгосп тварин» – це відображення нас самих, тільки через призму тваринного суспільства.
    Все, як у людей: це і приниження, страх, втрата гідності, та врешті –решт - смерть. Безславний кінець, до якого приходить кожен, хто втрачає свої чесноти... А щоб не втратити свої чесноти заохочую прочитати «Колгосп тварин» і бажаю завжди залишатися Людиною без будь-яких але та будь-яких обставин.
  •  
    Актуально на сьогоднішній день
    Джордж Орвел "Колгосп тварин"
    Книга написана 1943 1944 роках, а актуальна і сьогодні. В книзі описано, висміяно події Радянського Союзу, а враження що висміяно час в якому ми зараз живемо, а це вже 2019 рік.
    Автор дуже влучно втілює події Радянського часу в колгоспі тварин. Не сподобалось жителям ферми господар. Вони змушені цілий день працювати і отримують лише їжу. Прибутки від їхньої праці ідуть повз них. Неправильно, так не повинно бути. Прогнали фермера.
    Обрали нового ватажка свиню Наполеона. Все настануть нові часи, заживемо. Рухаємось до світлого майбутнього. І що ж ми маємо?
    Вдало вибрано персонаж. Адже свиня ніколи не була чиста і порядна. Свині ніколи не бувають ситими. Своїм рилом вони трощать все і голосно кричать, коли голодні. Вони нічого і нікого не помічають навколо, окрім себе.
    Знову всі тварини стають рабами і змушені працювати, та ні не працювати. Вони стають рабозалежними, не маючи права голосу. Вони навіть думати не можуть. Нікому не можна довіряти. Буже багато тих, хто хоче вислужитись і вижити.
    Найстрашніший момент у книзі - старого, виснаженого коня везуть на "лікування". Остання надія на відпочинок, на повагу до всіх прожитих років, заради кращого життя, згасає і в очах з'являється страх і розуміння того, що все даремно і всіх знову обвели навколо пальця.
    Раджу.
  •  
    Відкриває очі
    Я в захваті від цієї повісті!
    По-перше, хочу відзначити дуже гарний переклад. Починаючи з назви, "Колгосп тварин" (в оригіналі "Animal Farm"). Адже в англійській нема аналогії слову "колгосп", але ж саме це слово влучно передає всю ідею твору.
    Метафорична оповідь про спотворені постреволюційні зміни соціалістичного ладу. Видана ще 1945 року, на викриття радянського соціалізму, ця оповідь може стосуватися більшості періодів після зміни влади, на жаль. Деякі епізоди викликають сміх, але ж це сміх крізь сльози.
    Навіть в сучасній історії України, події книги підходять під період після Помаранчевої Революції, Революції Гідності й навіть під події після обрання "нових облич" у 2019.
    Як же ж так виходить, що заповіді, які підтримали всі тварини, непомітно змінюються? Чому ж, домовляючись, що "Всі тварини рівні", ми згодом погоджуємось, що "Всі тварини рівні, але деякі тварини рівніші"?
    Книга обов'язкова до прочитання. Майстерні образи, влучні метафори й багато гумору пояснюють прості речі, на які багато хто з нас воліє закривати очі.
  •  
    Роман-казка
    "Колгосп тварин" є романом-казкою, у якій Джордж Орвелл показує свій погляд і своє ставлення до Радянського союзу і його становлення. Джордж Орвелл ні разу не відвідував Радянський Союз, проте він надзвичайно влучно описав його у цій книзі.
    В цій книзі Джордж Орвелл демонструє еволюцію стану тварин, їх перехід від безмежної свободи до диктатури свині, яка носить прізвисько Наполеон. У цій книзі автор показує поступовий перехід від ідей загальної рівності і побудови утопії до диктатури і тоталітаризму. Ця книга є своєрідною алегорією на революцію 1917 року і наступні події в Росії, які відбувались після неї. У цьому творі автор показує своє ставлення до простого радянського люду, яким є тварини на фермі.
    Книга є цікавою і її легко читати. До перекладу українською мовою претензій немає. Роман заслуговує уваги читача і не дарма він став таким популярним. Книга незважаючи на те, що по факту є казкою, вона відкриває очі на реальні проблеми минулого і теперішнього, а саме на саму форму правління.
    Рекомендую цей роман до прочитання усім!
  •  
    Тиранія свиней
    «Колгосп тварин» – потужна за своїм змістом та стилем книга. Казка-алегорія показує зловживання владою, тиранію використовуючи образ свійських тварин. Просто неймовірно як тваринний світ дзеркально відображує людський висвітлюючи режим тоталітаризму.
    «Усі тварини рівні» – заповідь, яку проголошує старий хряк перед смертю, поки фермою править жорстокий пиятик містер Джонс. Згодом хазяїна виганяють з власної ферми її ж мешканці – тварини. Найрозумніші з них змінюють цю заповідь, вони ж створюють нові лозунги відповідно до власних потреб. Зараз вони кажуть, що «всі тварини рівні, але деякі тварини рівніші за інших». Ці «рівніші» є правлячими свинями, і хто виступить проти них буде винищений. Свині змінюють закони, модифікують їх, щоб залишатися при владі.
    Ця книга пронизана іронією: зображення корупції, свавілля та лицемірство свиней на чолі з їхнім ватажком Наполеоном. Коли харчів стає менше, вони доводять, що тварини на фермі їдять краще, ніж за часів містера Джонса.
    Ідеологія звільнення та рівності тварин поступово розпадається. Правила змінюються таємно, повільно і мовчки, тому ніхто вже не впевнений, що насправді є правдою. Історія переписується; спогади стають ненадійними; їм усім повільно промивають мізки.
  •  
    Казка, що ніколи не втратить своєї актуальності
    У своїй книзі «Колгосп тварин» Джордж Орвелл розповідає історію життя однієї ферми в Англії. Автор у цій політичній казці співставляє революцію тварин з Російською революцією та зрадою Сталіна. За допомогою символізму зображені розбещення та користолюбство тих, хто здобуває владу. Ці події стали натхненням для написання книги, події якої розгортаються в сільській Англії в одному фермерському маєтку.
    Варто зазначити, що книга розповідає утопічну історію, на яку мали сильний вплив авторська ідеологія та позиції, з використанням відповідних мовних елементів та стилю. Мова книги зрозуміла і точна в значеннях. Крім того, її можна було б охарактеризувати як експресивну та виразну, враховуючи короткі, але виразні діалоги. Авторський стиль – розповідь з нульовою фокусом. Цей факт є надбанням цієї книги, оскільки автор не бере участі в дії і не обтяжує її власними емоціями. Таким чином досягається свобода вибору та ототожнення читачів з головними чи другорядними героями повісті.
    У книзі також багато емоцій. Відбувається постійне коливання емоцій, від успіху до невизначеності та від радості до песимізму. Це призводить до того, що це стимулює читача і запалює його цікавість. Використовувані символи та герої відображають авторське джерело натхнення. З одного боку, провідна фігура Сніжка та успішна революція, можна сказати, ототожнюються з акцією Леніна, більшовицькою революцією та окупацією зимового палацу Петербурга. З іншого боку, авторитарна поведінка Наполеона та його зневажливе ставлення значною мірою відображають Сталіна та його особисті вчинки. Ці символи надають книзі розумного політичного забарвлення, і саме вони роблять її оригінальною.
    "Колгосп тварин" ніколи не втратить актуальності і - як не парадоксально - свого пророчого характеру.
  •  
    «Усі тварини рівні, але деякі тварини рівніші»
    Весела казочка, в якій ні грама казки.
    Повість читається легше ніж роман "1984". Тут і об'єм менший і написано динамічніше. Але від цієї схожості з історичними подіями, хочеться плакати.
    Можна сказати, що це коротка версія опису становлення Радянського союза, тільки в головних ролях - тварини.
    І в кожному герої, в кожній тварині, я бачила своїх знайомих і рідних, які до сих пір страждають за тим "щасливим" життям.
    Сумно навіть не від того, що тварини намагалися побудувати колгосп, де всі будуть рівні. Сумно від того, що усі тварини почали відчувати, що ними ж придумані правила, починають порушуватися свинями. Але тваринки продовжують собі внушати, що це все заради їх щасливого майбутнього.
    - вівці бекають завчені лозунги
    - кінь гробить своє здоров'я заради свого вождя
    - корови смакують ту ж саму воду, що і завжди, але приговарюють, що вона вже набагато смачніша з приходом нового правителя.
    І навіть коли їх гасло "Усі тварини рівні", доповнили "..але деякі тварини рівніші" - реакції не відбулося.
    Ця повість, по суті, є пророчою. Хоч вона описує часи Радянського союзу, але дуже гарно порівнюється і з теперішнім часом.
    Читати обов'язково!
  •  
    Люди - свині чи свині - люди?
    Прочитавши цей твір стає зрозуміло чому він був заборонений у Радянському союзі. Адже поведінка, мотиви та дії головних героїв дуже схожа на те, що "виробляла" партійна верхівка країни рад. Постійний обман, погрози нападу уявного ворога і терор проти незгідних. Але, на мою думку, викладену у творі модель можна порівнювати не лише із устроями в масштабах але і на прикладі якогось робочого колективу. Особисто для себе не можу виділити якогось улюбленого персонажа, за якого переживав би протягом читання. А деякі з них відверто викликали роздратування своєю сліпістю та твердолобістю. Був вражений тим, як склалась доля одного коня, якщо чесно, я не очікував такого розгортання подій, хоча вважаю їх цілком логічними. І як це часто буває у реальному житті, той хто змушує всіх до змін, сам змінюватись не хоче. І завдяки обману та побудові далекосяжних мрій для суспільства, сам створює для себе розкішне життя, порушуючи власні правила.
    Книга читається швидко та легко. Автор не навантажує складними термінами чи порівняннями.
    Раджу всім!!!
  •  
    Казка, чи болюча реальність?
    «Колгосп тварин» - це не просто казка про те, як тварини згуртувалися, і вирішили стати незалежними. Це скоріше реальна історія про те, як люди можуть стати свинями.

    А тепер почнемо спочатку. Той, хто читав цю книгу, і знає хоча б трохи про радянську владу, одразу зрозуміє, що в них спільного. Абсолютно все!

    Книга починається з того, що старому кабану, який вже збирається віддавати Богу душу, наснився сон, який нібито попереджував про те, що тварини мають зчинити бунт і створити власне панування. Усі події відбувалися на фермі. Саме цей сон стане передвісником чи то «братнього» життя тварин, чи то невиправної помилки.

    І ось, тварини вирішили, що мають вигнати господаря з ферми, і створити свій колгосп. Так і сталося. Для того, щоб орієнтуватися на якісь закони, вони написали сім заповідей, які ні в якому разі не можна було порушувати.

    Спочатку все було добре, поки всю владу не зосередив у своїх «руках» кабан Наполеон, прототипом у реальному житті якого був Сталін. Поступово він почав нехтувати заповідями, і дописувати те, що йому було вигідно. Якщо коротко, то свині тепер були «рівнішими за інших». Для них навіть будували школу. Тваринам зменшили пайку, усі «керівники» переїхали жити в панський будинок, хоча це було заборонено. Тварин-робітників почали вбивати, навіть якщо комусь насниться дивний сон. Одні працювали не покладаючи рук, інші – займалися важливими справами (писали папери, а потім спалювали їх).

    До чого я вела? Рівність, яку радянська влада обіцяла народу, Джордж Оруелл описав завдяки перенесенню образів на тварин. Коли одні – дозволяють собі все, а інші – тільки працюють на них.
  •  
    Казка – вигадка, проте….
    Повість Джорджа Орвелла «Колгосп тварин» – видатний зразок гострої політичної сатири, замаскованої під казку. Перенесення справжніх суспільних проблем у фантастичній світ – це витівка далеко не нова, тож автор мав славних попередників у літературі, зокрема й англомовній (достатньо згадати хоча би «Мандри Гуллівера» Джонатана Свіфта). Проте «Колгосп тварин» таки дещо вирізняється на загальному тлі, бо, якщо інші письменники зазвичай викривали сучасне їм західне суспільство, то Джордж Орвелл спробував розвіяти популярне тоді серед європейських лівих уявлення про СРСР як країну звільненого трудящого люду. Він одверто говорить про таку мету в передмові до першого україномовного видання книги. Орвелл був замолоду переконаним соціалістом і брав участь у громадянській війні в Іспанії на боці республіканців. Проте, коли контроль над іспанським урядом здобули комуністи, останні одразу ж почали переслідувати троцькістів, і письменник та його дружина опинилися між переслідуваними. Невинних людей кидали до в’язниць за «неправильні» політичні погляди. Так Орвелл на власному досвіді пересвідчився, яким облудним був комуністичний режим у СРСР, що прикривав красивими гаслами соціальної рівності свою тоталітарну й людиноненависницьку сутність. Повернувшись до Англії, письменник твердо вирішив розповісти мешканцям Західної Європи гірку правду про радянський лад. Знищення радянського міту письменник вважав необхідною передумовою відродження соціалістичного руху.
    Аби донести свій ідеологічний меседж до якнайширшого читацького загалу, Орвелл виклав його у формі захопливої казки. Сам автор називав «Колгосп тварин» «перекладом теорії Маркса на мову тваринних понять». У невеликій за обсягом повісті йдеться про вигаданий хутір, тварини якого повстали і поклали край людському пануванню. Позбувшись експлуататорів, тварини намагалися запровадити новий демократичний лад і разом натхненно працювали задля досягнення спільного добробуту. Проте їхній бунт повторив долю багатьох революцій: незабаром владу здобув диктатор, який терором придушив опозицію й перетворив решту тварин на слухняних рабів. Саме Орвеллу належить крилата фраза: «усі тварини рівні, але деякі рівніші за інших». Врешті-решт життя підневільних істот у колгоспі стало навіть ще нестерпнішим, аніж було до бунту.
    Окрім сюжету твору хочеться звернути увагу на особливу долю його українського перекладу, яким нині маємо підстави пишатися. Оригінальний «Animal Farm» було опубліковано 1945 року, а вже за два роки з’явився український переклад – перший переклад повісті іноземною мовою. Книжку видали кількатисячним накладом у повоєнній Західній Німеччині, де тоді перебувало багато переміщених з України осіб . Українські культурні діячі одразу зауважили в казці Орвелла очевидну сатиру на радянську дійсність, тому й узялися перекладати повість. Для автора поява українського перекладу також, вочевидь, стала непересічною подією – він особисто написав передмову до книги і навіть фінансово допоміг здійснити видання. Свідомо обрана для перекладу назва «Колгосп тварин» робила паралелі із колективістським ладом у СРСР ще виразнішими.
    Загалом «Колгосп тварин» – дуже цікава повість, яка навіть сьогодні, на превеликий жаль, лишається актуальною. Її варто читати, аби не потрапляти на гачки різноманітних політичних пройдисвітів.
  •  
    Рецензія
    Дуже якісний твір. Під час її читання я ніби побував на американських гірках емоцій, це подорож від веселого настрою до сумного, коли ти дивишся назад , і проводиш паралелі між історією срср і тим, що ти щойно прочитав.
    Сама ідея твору (перенести події в колгосп, а головних героїв зробити тваринами) мені дуже сподобалась із самого початку, і я не був розчарований.
    Також невеликий «довідник» якщо ви прогулювали історію :
    Власник колгоспу - символ Російської імперії.
    Майор, що дав ідею революції - Ленін.
    Сусідні колгоспи - символізують собою Англія і Німеччина.
    Наполеон - Сталін.
    Сніжок, якому прийшлося втекти з колгоспу - Троцький.
    Три коні - символізують собою християнство, буржуазію та інтелігенцію

    Також варто відмітити передмову автора спеціально для українського видання, я був здивований, коли дізнався, що «колгосп тварин» було вперше перекладено іменно на українську мову (завдяки українській еміграції), однак із зрозумілих причин у СРСР ця книга не могла бути надрукованою.
    Книгу рекомендую, ідеально підходить для першого знайомства з цим автором.
  •  
    Байка (правдива) про СРСР
    Автор, мабуть, найвідомішого роману антиутопії, Джордж Орвелл, у алегоричній формі показує становлення радянського союзу і те, як з часом виникла нова панівна верхівка, що змогла викривити ідеї та узурпувати владу. Як ми знаємо, Орвелл був прихильником соціалізму все своє життя, а тому з гіркотою спостерігав за Радянським Союзом, де обіцяний соціалізм обернувся тоталітарним жахом для десятків народів.

    Попри прозорість алегорії, не виникає відчуття, ніби читаєш казочку або байку: у автора чудово виходить зберегти увагу читача та змусити його співпереживати персонажам, як-от Боксеру. Можливо це моя сентиментальність, але зізнаюся, що не раз протягом книги в мене краялося серце за дійових осіб повісті. На мою думку, у Орвелла дуже добре вийшло передати усю несправедливість того режиму, що панував у СРСР. Особливий відклик у серці роман мусить знайти в тих, хто сам жив за тих часів та міг на свої очі спостерігати усю абсурдність того часу. Також в цьому виданні на початку є передмова до українського видання від самого Орвелла! Дякуючи діаспорі, книга була перекладена українською раніше за інші мови, і українці могли насолодитися цим твором раніше за інших, ще до того, як вона разом з "1984" стала класикою.
  •  
    Колгосп тварин
    У своїй книзі автор зробив спробу викласти своє бачення тих подій, які відбувалися в Радянському Союзі. Багато хто може критикувати автора за його антирадянські погляди і за ті книги, які він писав, однак мало хто може заперечити той факт, що Джордж Оруел був видатним письменником. Хоча у книзі головними героями являється тварини, однак після прочитання книги, ні в кого не залишається сумніву, що під образами тварин, автор змальовує політичних діячів та події, які відбувалися під час революції 1917 року. За допомогою тварин автор показує своє бачення, як відбувалась революція, ті умови, що сприяли її виникненню. Як і в справжньому суспільстві у тварин з’являється своя еліта, яка фактично перетворює більшість тварин на своїх рабів, при цього викрикуючи різні політичні лозунги та обіцяючи світле майбутнє. З початку тварини, перебуваючи під впливом ідей, почуваються добре, але з часом їх змушують все більше працювати, а тих, хто відмовляється вважають ворогами, які не дбають про світле майбутнє та влаштовують репресії. У всіх негараздах, які все частіше трапляються в господарстві звинувачують ворогів. Загалом все те, що відбувалося в Радянському Союзі, автор змалював у книзі.
  •  
    Колгосп тварин
    Знаменита повість-антиутопія відомого англійського письменника Джорджа Орвелла «Колгосп для тварин», яка ще відома під назвою «Скотоферма», була вперше опублікована ще у 1945 році. Чесно кажучи, ця повість стала для мене справжнім шоком та відкриттям. І я обов’язково повернуся до не ще не один раз. Адже так іронічно, сатирично і правдиво описати радянський союз змогла людина, яка там навіть не жила. Це не просто коротенька розповідь, це історія про революцію 1917 року і всі події, які йшли за нею під час становлення епохи тоталітаризму та сталінізму до початку Другої світової війни. Автор показує у своїй повісті авторитарний світ людей та їх керівників на прикладі звичайного фермерського двору, де господарюють тварини.
    Мені нелегко описати всі ті відчуття та думки, які я проживала, коли читала книгу, а особливо осмислення її саме після прочитання, проте, однозначно, це та книга яку має прочитати кожна свідома людина. Також вона буде надзвичайно цінною і пізнавальною для тих, хто сумує за втраченим «совком».
  •  
    "...годі було розібрати, де людина, а де свиня."
    Джордж Орвелл неймовірно талановитий політичний письменник. Його "1984" надзвичайно потужна робота, з якою я рекомендую ознайомитися всім без винятку.

    "Колгосп тварин" - інтерпретація так званого соціалізму в період радянського режиму, що перекладена у формі казки, яка буде зрозуміла та доступна абсолютно кожному читачеві. Тут вам і репресії, і звеличування "вождя", і перебільшення стосовно покращення життя, і експлуатація і т.п.
    Коли читаєш цю "казку" ніби телепортуєшся назад в той "совок", про який наслухалася від бабусь з дідусями (при чому погляди на це все різнилися суттєво).
    З усіх тварин найбільш шкода було коня Боксера - такий собі трудяга без задатків якогось великого розуму, але який ладен працювати за ідеї, що вклали йому в голову. А от хто дійсно бісив - свині, особливо "вождь" Наполеон. Уособлення в цих "п'ятачках" заможної верхівки, яка на самому старті кричала голосніше за всіх про рівність, але вилізла по головах такого собі пролетаріату і стала "рівнішою". Оточила себе ціпними псами, які за будь-якої непокори ладні розірвати на шматки, а завдяки довіреним пискам доносила до народу, що "життя покращилось", "врожаї виросли" і т.п., а весь колгосп збідований, голодний, змучений тяжкою працею, не бачивший нічого з усього обіцяного, звісно вірить, бо як не вірити, коли сам вождь так говорить.

    "Усі тварини рівні, але деякі рівніші".
  •  
    Полезная книга
    Сразу хочется отметить лёгкость в чтении "Скотного двора" Джорджа Оруэлла, хотя сам сюжет довольно острый с использованием сатиры и иронии, но всё же он захватывает. Местами случалось так, что данное произведение вызывало чувство оскорбления, особенно в самом эпилоге, когда раскрылась вся вот эта правда про животных из Скотного двора.
    Что безумно понравилось в этой книге, так это чёткая последовательность событий (их же плавность) и отсутствие воды в тексте, каких-либо излишних высказываний и тому подобное. И хотя герои - это не люди, но всё же я прониклась какими-то чувствами к ним и даже начала сопереживать, когда началась эта неурядица с переписыванием законов и беда с мельницей. Невольно можно восхититься этими персонажами за их целеустремлённость.
    Как уже говорилось ранее, "Скотный двор" читается легко, будто сказка, но скрывает огромный смысл, который поймут больше взрослые люди. Для детей это произведение покажется красивой сказочкой с глупыми животными. В этом аспекте творение Оруэлла можно сравнить с "Оливером Твистом", ведь второе произведение относится к детской литературе, скрывая за собой глубокий смысл.
  •  
    Все равны, но некоторые более равны, чем другие
    Удивительное произведение! Моего восторга не описать словами. Описывающее всю нашу жизнь. Конечно, автор писал его с целью показать тоталитаризм, как проблему. А показал всю нашу жизнь и не только нашу. Все устройство общества. Ведь так всегда было есть и будет(что является не совсем позитивной аксиомой, но что уж тут поделать). Очень часто слышала про это произведение. А уж цитаты его остаются бессмертны, как и сама идея. Но откладывала прочтение, боясь, что это очередная популярная пустышка. И это- была моя самая большая ошибка в жизни. Удивительный талант автора передать в столь малом объёме - столько смысла. Считаю обязательным включить его в школьную программу. Пусть дети сразу поймут мироустройство. Удивительно, вроде бы - все ясно, кратко, просто и понятно, но до глубины души. Редко бывают первые знакомства с автором столь удачны, как нынешнее. Безусловно буду продолжать знакомиться с автором. И не забывать советовать его всем своим знакомым. (А так же знакомым знакомых и их знакомым). Кажется, я нашла свою самую любимую классику. В последнее время, крайне редко попадаются настолько очаровывающие произведения. Куплю даже не один экземпляр этого произведения. Да и вообще, всего Оруэла начну собирать.
  •  
    Повість-антиутопія
    «Колгосп тварин» Дж. Орвелла я вперше прочитав, навчаючись на другому курсі вишу. Тоді книга мені сподобалась, але до списку улюблених не попала і доволі швидко забулась. Вже набагато пізніше я почав цікавитись політичною історією й читати книжки, пов’язані з нею. Якось мені трапилась невелика книжечка А. Чалупи «Орвелл та біженці», яка розповідала історію українського перекладу цієї повісті. Перекладено нашою мовою її було ще у 1945 році у таборі біженців з Радянського Союзу, на території Берліну, котрий тоді було поділено між «совєтами» і союзниками.

    У «Колгоспі тварин» йдеться про ферму, в якій тварини під керівництвом свиней піднімають заколот проти господаря і проганяють його. Але швидко самі свині стають куди гіршими за попереднього хазяїна, а інші тварини тепер мусять гарувати і жити впроголодь. Неважко здогадатись, що ця історія є потужною алюзією на СРСР. До речі, перший наклад перекладу книжки було вилучено, вцілів лише один примірник, який було вивезено до Штатів, а там вже перевидано, тож ми маємо можливість читати саме той, перший переклад.
  •  
    КНИГА ДЛЯ РОЗДУМІВ
    ВСТУП
    Є такі книги які здатні змінити погляди на минуле. Нещадно від бажання, а життя змушує раз по розу оглядатися назад, щоб зрозуміти де ти знаходишся та, які рішення потрібно робити.
    Так склалося, що історія в Україні не просто наука, а зброя. Особливо, історія радянського минулого. Тому такі книги завжди викликали жваві дискусії та суперечки. Та, по при все, такі книги потрібні. Якщо ви хочете дізнатися,що таке комунізм по своєму нутру, то я радив би вам прочитати саме цю книгу.

    ІДЕЯ КНИГИ
    1. Всяка ідеологія, яка базується на стиранні особистості та принесенні людського життя в ім'я чого небудь, не варта паперу на якому вона написана.

    2. Колективна відповідальність породжує високий рівень індивідуальної злочинності.

    3. Найбільше зло в мовчанні. Німий народ - старший брат.

    4. Гірше свині у ролі людини може бути людина у ролі свині.

    ЧОМУ ВАРТО ПРОЧИТАТИ?
    Знаєте, Орвел був соціалістом. Він не дуже полюбляв капіталізм, але одного разу, йому дісталася нагода повоювати в громадянській війні в Іспанії на стороні комуністів. Той досвід, та зустріч з червоним конвеєром дуже сильно похитнуло його вірю ліві ідеї, що й змусило його написати "Колгосп Тварин".
    Якщо ви хочете, трохи розвіяти в собі лівий романтизм, та увійти в той історичний дух, який пронизував нашу землю під час 20-30 р. ХХ ст., то тоді вам варто почитати цю книгу.
  •  
    Невероятно
    Эту книгу я прочла за одну ночь на одном дыхании, настолько она меня захватила. Роман-антиуопия, который действительно стоит вашего внимания. В романе идет речь о том,как животные со скотного двора хотели свергнуть человека, который жестоко эксплуатировал их, наконец-то им это удается и они изгоняют человека. Вот тут они начинают строить свою новую жизнь, которая предусматривает полное равенство между всеми животными. Они хотят создать такие условия, в которых всем им будет хорошо, они понимают,что будут трудиться для общего блага. Но спустя какое-то время у животных начинаются разногласия, а в конце книги вообще часть животных заявляет,что все животные равны, но некоторые животные лучше других. А ведь все так хорошо начиналось. Этот роман проводит параллель с человеческим коммунистическим обществом на примере животного общества. Эта книга раскрывает утопичность идеи о создании всеобщего равенства, ведь достижение его невозможно, поскольку рано или поздно кто-то начнет считать себя лучше другого. Однозначно рекомендую книгу!!!!
  •  
    Джордж Орвелл вкотре вражає
    Ідея написання "Колгоспу тварин"прийшла до Орвелла після повернення з Іспанії, а поштовхом стали події в Іспанії, адже за словами автора саме тоді він збагнув негативний вплив "Совітського міту" на західний світ.
    Події повісті розгортаються в Англії, а саме в маленькому містечку, де розташована ферма тварин. Останнім часом справи на фермі йдуть кепсько. Господар ,містер Джонсон, став погано ставиться до тварин - забуває їх годувати, вони важко працюють. Це починає набридати тваринам і вони готують повстання, на чолі якого свині. План тварин вдається - вони виганяють Джонсона і ферма стає повністю у їхній владі. Свині стають головні на фермі і придумують сім правил, які всі повинні дотримуватись. Спочатку життя тварин починає налагоджуватися, їм добре без людей, але життя героїв змінюється через зростання влади в руках свині Наполеона.
    Книга мені дуже сподобалась - вона динамічна, легко читається, змушує замислюватись, взагалі це такий тип книг, які завжди будуть актуальні. Дуже сподобались паралелі та прототипи персонажів з книги з реальними подіями та людьми. Варто звернути увагу і на опис сусідніх ферм і те, як їхні власники бояться змін, тобто таким чином Орвелл засуджує політиків інших держав. В книжці є ряд доволі гарних цитат.
    Моя оцінка книжки 10/10. Гарного читання!
  •  
    Книжка про нашу політику
    Джордж Орвелл напевно один із самих моїх улюблених письменників...

    Книжка «Колгосп тварин» неймовірна ілюстрація того, що відбувається зараз у світі людських відносин і особливо політики....

    Революція, яка відбулася на фермі тварин, яка мала на меті встановити рівність і визволити тварин від ярма людей... І очолюють переворот дві свині , з абсолютно з різним баченням світу.

    Спочатку життя тварин ніби налагодилось стало кращим, але потім «вождь», свиня Наполеон почав відчувати себе рівнішим за інших, оточив себе охороною і тд...це нічого Вам не нагадує, прям історія писана з наших політиків)) Є там і про переписування законів... і про донесення правди до народу... і звичайно, про нездійсненні обіцянки...

    Роман надзвичайно і однозначно вартий уваги, а для себе я зробила декілька цікавих висновків:
    - однозначно мовчати - це зло, і подальша співучасть у ще більшому злі;
    - безконтрольна влада однозначно перетворюється в тоталітарну;
    - Колективна відповідальність породжує загальну безвідповідальність і індивідуальну злочинність.

    Однозначно варто прочитати книгу, вона трошки змінить сприйняття політики і суспільних відносин як таких...
 
Характеристики Колгосп тварин
Автор
Джордж Оруэлл
Издательство
Видавництво Жупанського
Серия книг
Майстри світової прози
Язык
Украинский
Год издания
2015
Год первого издания
1945
Переводчик
Иван Чернятинский, Юрий Шевчук, Оксана Товстенко
Количество страниц
120 стр.
Формат
84х108/32 (~130x210 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
ISBN
978-966-2355-60-4
Тип
Бумажная
Класс
10-й класс
Литература
Зарубежная
Литература стран мира
Литература Англии, Австралии и Новой Зеландии
Литература по периодам
Литература XX в.
 

Об авторе Колгосп тварин