Класична повість Михайла Петровича Старицького (1840-1904) «Облога Буші» переносить читача в середину XVII-го століття: епоху великих викликів та важких часів для українського народу, які народжували сильних людей, здатних на сильні вчинки.

«Облога Буші» належить до ґрона тих художніх творів, значення яких виходить за рамки суто літературної вартості. Бо ж історична проза та поезія ніколи не були лише чтивом для естетичної насолоди. Зачіпаючи нерв історичної пам’яті, вони працюють на відфільтрування у свідомості читача образів минулого, вкорінюють тональність сприйняття власної історії, змушують переосмислювати під цим
кутом і своє «Я», і сьогодення, і курс у майбутнє.

Крім того, за своїм потенціалом впливу така література здатна залишити далеко позаду суто історичні праці. Адже вона призначена для широкого загалу, а не для вузького кола фахівців та нечисленних поціновувачів сухого наукового слова.

Книга містить два варіанта повісті: сучасний та первісний, який перевидано з дотриманням тогочасних правописних норм «Желехівки».