Книга Ніби й не було війни...

5
2
Код товара: 161723
Формат
Язык книги
Издательство
Год издания
Описание книги

От издателя:

Неможливо вгадати «з першого погляду», де розташований цей пляж, якої національності фотограф (та й герої) і що станеться з цими засмаглими молодими людьми за годину, день, місяць. Київ, Туруханів острів, 1943 рік, невідомий мадярський фотограф, який не мав жодних ідеологічних настанов і просто знімав життя, зафіксував веселу компанію, що складається з тих, хто «прийшов» у це місто і жив тут «до приходу». Тобто – з окупантів і колаборантів. Дмитро Малаков пояснює, коментує, тлумачить не лише сторінки архівної знахідки, – читач має змогу вдивитися в обличчя людей на старих світлинах, розглянути краєвиди й будинки Києва, якого вже немає. Ця унікальна книжка без ідеологічних кліше й педальованої риторики змінює уявлення про столицю України часів окупації, про стосунки людей, які пережили той час і ті обставини.

Характеристики
Издательство
Количество страниц
112
Отзывы
5
2
Олексій
8 мая 2019 г
Ніби й не було війни... але все ж вона була!
Інтерес суспільства до Другої Світової війни, особливо до німецько-радянської (для багатьох вона назавжди залишиться у пам'яті Великою Вітчизняною попри всі заборони пана В'ятровича та подібних йому адептів фонду "Відродження" Дж. Сороса) не просто не зникає, а навпаки стає дедалі сильнішим. Проходять роки, ми по-іншому осмислюємо ті буремні події, інакше їх трактуємо, сприймаємо крізь призму тих чи інших міфологічних нашарувань, спогадів тощо. Книга Дмитра Малакова "Ніби й не було війни..." належить до тих праць, які намагаються вхопити і кристалізувати миті того минулого, донести до нинішніх поколінь, які вже народилися десятки років потому, сутність, багатогранність і трагічність воєнного лихоліття. Та війна лишила на тілі нашого народу невиліковні шрами, які до сих пір гнояться. Я погоджуюся з думкою про те, що слід розуміти мотиви вчинків тих, хто став для наших предків окупантами; минуле зіткане з мільйонів протиріч, як і сьогодення. Але... слід відразу провести кордон - одна справа зрозуміти, але зовсім інша справа виправдати. Чи ще гірше - переписати власне минуле і забути про те, що і українців, і росіян, і білорусів нацистська Німеччина та її сателіти мали в планах знищити та розпорошити. Всі раптом забули про план "Ост", про масові насильницькі депортації і винищення місцевого населення... Саме тому до цієї книги слід підходити зі здоровим глуздом і не брехати самим собі. Зрозуміти мотиви можна кожного, але чи завжди варто це робити? У багатьох сучасних дослідженнях фігурує така думка, наче ледь не всі солдати Вермахта чи союзних йому збройних формувань (як і в даній книзі) були антифашистами. Якщо це було так, то хто ж тоді так затято воював? Книгу рекомендую, але з пересторогою. Читач має бути підготовленим.
Yakaboo
20 сентября 2013 г
Отзыв
Возникли вопросы? 0-800-335-425
Cвязаться