Звичайно, смішно оцінювати майже 2000-річний щоденник римського імператора, який ніколи не передбачав його читання, але я знайшла його дуже цікавим. Він писав про виклики, його повсякденні турботи надзвичайно людські. Вони надихають на роздуми: "На світанку, коли вам важко вставати з ліжка, скажіть собі:" Я повинен йти на роботу - як людина. На що мені скаржитися, якщо я збираюся робити те, заради чого я народився - те, що мене принесли у світ робити. Або це те, для чого я був створений? Тулитися під ковдрами і залишатися в теплі? ' - Але тут приємніше .... Отже, ти народився, щоб почувати себе «добре?» Замість того, щоб робити щось і переживати їх? Хіба ти не бачиш, як рослини, птахи, мурахи, павуки та бджоли виконують свої індивідуальні завдання, якнайкраще впорядковують світ? І ви не готові виконувати свою роботу як людина? Чому ви не біжите робити те, що вимагає ваша природа? "

Книга написана необычным философом-стоиком. Марк Аврелий — это один из римских императоров, который управлял огромной империей. В настоящее время миру не хватает таких мудрых руководителей, которые в личной жизни довольствуются малым, руководят справедливо, в общении стараются понять точку зрения собеседника. Мне близка философия стоиков, которые не склоняли голову перед жизненными трудностями, не добивались показной роскоши и удовольствия. Они стремились познать, жизнь, ее законы и смысл жизни человека. Фундамент европейской философии, как науки заложили древние греки и римляне. Мы и сейчас, не задумываясь, используем их выводы и афоризмы в повседневной жизни. Например: утром надо сказать себе, что сегодня я встречусь с навязчивыми, неблагодарными, заносчивыми, коварными и завистливыми людьми. Уже давно древние греки пропали в песках времени, но этот вывод актуален и сегодня. Для меня интересно, на каких источниках строилась древнегреческая философия. Кто был первоисточником? Ведь все мы стоим на плечах титанов, что жили до нас. Книга хорошая, заставляет задуматься о своей деятельности, о том, какую пользу ты приносишь окружающим, ради чего ты живешь, как тратишь самый дорогой свой ресурс -время. Читая эту книгу, ты как бы останавливаешься на бегу, осматриваешься и пытаешься понять, в правильном ли направлении твое движение. Ведь жизнь — это миг, скоро ты обо всем забудешь, и все в свою очередь забудет о тебе, никому не избежать смерти, надо быть к ней готовым и проживать каждый день, как последний. В книге очень много размышлений о смерти, что ждет после нее и ждет ли вообще. В связи с этим, книга оставила по себе печальный след в моей душе. Тяжело и грустно было постоянно читать о скором финале. Книга хорошая. Моя оценка 5 из 5

Уся сучасна західна філософія не витримує конкуренції з твором імператора-стоїка Марка Аврелія"Наодинці з собою". Тому дивує непопулярність твору в сьогоденні,адже новітні доктрини і концепції містять його ідеї.Людям до нудоти подобаються різні псевдофілософські книжки про саморозвиток і самовдосконалення,краще прочитали б екстрат філософської думки Аврелія.Тут і близькість до християнства,і афоризми стоїцизму, і правила життя. Для Марка Аврелія головне-у всьому користуватися розумом.Особистість керована розумом здатна опанувати свої пристрасті і досягти гармонії між тілом і душею.Усі вчинки людини контролюються сумлінням і почуттям обов'язку.За Аврелієм,людина не протистоїть природі,а є лише ланкою в її закономірностях.Смерть треба приймати спокійно,адже вона неминуча і є водночас запорукою нового життя.Кожен день слід проживати як останній і видавати максимальний результат у своєму покликанні. Гідно долати життєві труднощі,шанувати старших,задовільнятися малим і мати волю творити добро-ось "простий рецепт"щастя філософа на троні.Проте він добре знав слабку людську природу і її вади.Душевна рівновага особистості залежить від ступені відстороненості від світу.