Книга Найважливіше — наприкінці
Код товара: 982949
Описание книги
Характеристики
Доставка
Указать город доставки
Чтобы видеть точные условия доставки
Отзывы
Інна Літвінова
30 июля 2021 г
Хороша зріла книжка!
Тягуча проза Галини Вдовиченко занурює в історію двох людей - чоловіка і жінки. І як це буває, чоловік після інсульту, жінка його дбає.
Вони так довго разом, що вже й не збагнути, що їх тримає разом. Вони то розходились, то сходились ,одним словом - жили далі.
Але, що б між ними не було, війна чи перемир'я, вони завжди лягали спати разом. Ніч завжди була зоною перемир'я.
Одне вони знають напевно, що це не діти і точно не звичка. Є щось значно глибше між Галею та Віктором. Але це стане зрозуміло вже потім, пізніше.
Інколи, я ловлю себе на думці, що ніхто достеменно не скаже, що являє собою щастя, або які вони - ідеальні стосунки в парі .Ніхто! Бо правда в тому, що воно для кожного своє.
Боже, які ж він писав листи...
Замолоду, будучи в Афганістані, Віктор часто писав Галині листи. Такі ніжні і з такою любов'ю. Але в шлюбі, поки жили разом ніколи не казав їй, що любить . Частіше Галина чула їдкі коментарі на свою адресу. Лише в листах був справжнім. Галина їх зберігала багато років потому у коробці з-під взуття, часом перечитувала. Вони так про це й не поговорили. Тільки у снах, лише у її снах після того, як він пішов...
"Найважливіше наприкінці" можна сміливо розбирати на цитати. Я відібрала лише кілька, та їх значно більше:
"Ходити-дуже важка робота.Здорові ноги про це нічого не знають."
"Якщо не вдаватися до ігор,то можна хибнутися з розуму..."
"...а люди думають своє,де від незнання до осуду-два кроки."
Цю книжку варто прочитати. Вона одночасно складна і проста, зріла й досвідчена. Але саме в них віднаходимо саме ті зернята істини, які так потрібні.
Хороші книжки взагалі важко читаються, бо завжди залишають слід по собі, вони дають можливість рефлексії та самопізнання.
1
Юлія
30 июля 2020 г
Книга, яка пронизує наскрізь
Книга "Найважливіше наприкінці" Галини Вдовиченко пронизує наскрізь. В неї неможливо не зануритись і не пропустити історію крізь себе. Герої книги в моїй уяві оживали. Я бачила кожен момент життя і проживала разом з героями. Я плакала і сміялась. Ділилась думками після прочитаного з чоловіком і подругою. Думала і робила висновки, розуміючи, що в кожного своє життя, і ніхто не знає, що його чекає в певний момент.
Я вдячна Богу, що маю прекрасного чоловіка і у наших стосунках немає такого, що ми живемо як чужі люди. Саме це мене найбільш лякало у відносинах Галини і Віктора. Вони жили поруч, маючи власне життя, яке було приховане від іншого.
На перших сторінках книги була чудова фраза "Ми інколи осуджуємо людей, не знаючи, не розуміючи чому вони роблять так, а не інакше". Це правда. Особливо зараз це дуже відчутно. Люди надзвичайно легко дають поради, повчають і знецінють переживання іншого. Вони навіть не усвідомлюють, що саме такими вчинками роблять іншим боляче.
Книга поділена на частини. Здавалось би прочитавши першу, не має сили читати другу. А в другій частині ми бачимо настільки багато було в житті героїв теплих і щасливих моментів.
Читати третю частину було важко. Напевне тому, що мені важко уявити себе пенсіонеркою, людиною яка прожила значну частину свого життя. І саме цю частину потрібно жити на самотньо, аналізуючи, пригадуючи і вчитись жити знову.
Раджу читати.
3
Hanna Kharlan
9 июля 2020 г
Втратити, щоб зрозуміти
Нам часто здається, що близькі люди - як розгорнуті книги, прості, зрозумілі та передбачувані. В лише втрачаючи найрідніших, ми усвідомлюємо, що так і не змогли пізнати їх до кінця. Так і Галина, головна героїня роману "Найважливіше - наприкінці", зрозуміла, що Віктор, з яким вона прожила понад три десятиліття, насправді був зовсім не таким, яким вона його уявляла.
Роман поділений на три частини. У першій йдеться про двох втомлених людей, які намагаються спільно подолати хворобу. Друга частина є спогадом Галини про відпочинок на морі. Ця частина сподобалась мені найбільше. Авторка ніби нагадує, що в цієї родини були не лише складні часи, а також щасливі моменти. В останній, заключній частині роману йдеться про життя Галини після смерті Віктора. Вона звикає до самотнього існування та намагається розібратися в собі.
"Найважливіше - наприкінці" - дуже сумна історія, бо виправити вже нічого не можна. Єдине, що залишилося Галині - блукати лабіринтами власних спогадів, переосмислювати прожиті роки, змиритися з втратою та вчитися жити далі.
3
Возникли вопросы?
0-800-335-425
Cвязаться





