У романі «Над Чорним морем» (1890) відомий український письменник Іван Нечуй-Левицький (1838—1918) звертається до теми української інтелігенції, відкривши нову сторінку в українській прозі. Автор змальовує людей широких, прогресивних поглядів, що своєю гуманною просвітницькою діяльністю відкривали народу перспективи нового, вільного і розумного буття. Такими, насамперед, є Саня Навроцька й Віктор Комашко, герої роману, справжні подвижники, вірні раз і назавжди обраному шляху, що став їхнім життям.

«Дві московки» Івана Нечуя-Левицького — повість, присвячена селянській тематиці. Доля двох сестер Марини і Ганни складається нещасливо — одну змушено покинув чоловік, інша померла самотньою у чужому місті. «Дві московки» належить до найвідоміших прозових творів автора, серед яких також «Микола Джеря», «Кайдашева сім’я» та ін.