Саме з книги "Нація" почалася моя любов до авторки. Марія Матіос - сучасна письменниця, сюжети і стиль якої сягає корінням глибоко у рідну землю. Мову, якою написані твори Матіос хочеться читати і слухати. Книга дуже важна з моральної точки зору. Незважаючи на невеликий об'єм, у ній уміщено стільки болю, що стає страшно, як усе це вмістилося в душі і думках однієї жінки. Під одною обкладинкою зібралося багато різних доль, кожна з яких пече по-своєму. Народ, який пригнічували усіма силами, викорінювали, як тільки могли. Нація, яку ненавиділи і яку хотіли поставити на коліна. Книга сповнена сліз, смертей і... краси. Як не дивно, на тлі усієї цієї жорстокості українські народні звичаї і обряди виступають особливо чарівно. Відчувається могутня сила, передана від предків через покоління. Вона і дає вистояти нації, яку ніщо не змогло убити. Герої книги - прості люди, селяни, які живуть своєю сім'єю, родинною хатою і працею. Вони нікому не бажали зла, але завжди знайдеться хтось, хто захоче підкорити мирних людей, загнати їх у потрібний формат і вигнати з земель предків. "Нація" - це книга-реквієм по тим, кого безневинно закатували і знедолили. Це ода цілому народу. І це чудова книга, яку має прочитати кожен українець.

З чого складається нація? З крові та з пам'яті і важко сказати де одне переливається в інше. Досить давно вже читав цю книгу, але вона чомусь таки просто врізалася мені у пам'ять. Найдивніше, що десь на якомусь напів-свідомому плані ця книжка Марії Матіос асоціюється в мене в пам'яті з читанням Достоєвського. Не знаю, може це просто дурниця моєї підсвідомості, а може й справді є певний зв'язок на рівні авторського болю з яким писалися ці книжки. Тогу болю, що поєднує у собі особисту травматичну, родову пам'ять, біль за свій невідмолений замордований народ, за свою націю, і суто авторський біль, від тієї ноші, яку на себе накладає письменник, щоб перетворити особисте на загальнолюдське, перенести в царину літератури і там обесмертити. Книжка складається з кількох історій, судячи з усього автобіографічного характеру, сімейних, близьких сусідських, тощо. В ній точно відтворена місцева мова, якщо не помиляюся, Буковинського діалекту. Багато слів незнайомих і на жаль, як завжди, - немає, або замало роз'яснень.