Поезія Оксани Єфіменко м’яка на дотик, наче осіннє листя, свіжа і несподівана, як перші птахи, що приносять з собою весну. Лірика магічного споглядання, уміння помічати найменші деталі і відчувати суть речей — авторка нанизує ці артефакти, як маленькі намистинки, виплітаючи справжнє поетичне намисто. Приміряти його вийде, якщо зануритися з головою у вир вражень. Спробуєте?
