«На краю розуму» — один із найважливіших романів хорватського модерніста Мирослава Крлежі, гостра інтелектуальна сатира на суспільство міжвоєнної Югославії. У центрі твору — висококультурний, освічений інтелігент, який стає свідком хвалькуватої й жорстокої промови впливового бізнесмена. Вимовивши кілька чесних фраз про абсурд насильства та моральну сліпоту еліт, оповідач запускає ланцюг подій, що перетворює його життя на публічний суд: преса, чиновники, колеги й навіть найближче оточення повільно й методично знищують його репутацію.

У романі, сповненому іронії, філософських роздумів і психологічної глибини, Крлежа досліджує природу людської глупоти, конформізму, страху й політичного лицемірства. Герой невблаганно рухається до соціальної ізоляції, маргіналізації та тюремного терміну, але зберігає внутрішню свободу — єдине, що лишається людині у світі, де мораль і розум компрометовані владою й натовпом.