"Коли 1962 року засудили наших хлопців зі Спілки [кримськотатарської] молоді, я тоді сам собі поклявся, що боротимусь із цією системою до кінця. У сенсі до свого кінця, а не до переможного: про розвал радянської влади навіть не мріяли - такою могутньою вона здавалася." Стійкість і принциповість Мустафи Джемілєва вражають: боротися за справедливість, за правду свого народу, брати на себе відповідальність за його долю, віддавати усього себе, включно із власним життям, боротьбі, якій не видно кінця. На таке здатна лише людина з міцним внутрішнім стрижнем, з загостреним відчуттям справедливості і сильним духом. Велика честь - жити в один із ним час. Ця книга-інтерв'ю дає нам можливість ближче познайомитися з цим великим чоловіком, відкриває різні грані його характеру. Мені навіть здається, що вона показує нам наш власний внутрішній потенціал, показує, що й ми можемо бути кращими і сильнішими. Адже Мустафа-ага - така ж смертна людина, як і ми. От тільки він постійно звіряється зі своїм внутрішнім моральним компасом, постійно запитує себе словами свого батька: "Я не питаю, що інші робили. Ти чому цього не зробив?" І цей внутрішній компас не дає йому зрадити власні моральні принципи і відмовитися від свого обов'язку перед честю, совістю і національною гідністю. Навіть, коли така стійкість може загрожувати його житю. Адже, як писав Екзюпері, "бути людиною саме й означає бути відповідальним". "У студентські роки, пам'ятаю, я прочитав книгу Семюела Смайлса "Обов'язок". На думку автора, кожна людина оточена концентричними колами - "сім'я", "народ", "держава", "людство". І обов'язок людини - насамперед захищати найближчі кола. Людина повинна виконувати свій обов'язок незалежно від обставин. Як то кажуть, хоч потоп, але свою справу робити мусимо. Так от... Коли ми боролися за свої права при радянській владі, ніхто всерйоз не розраховував, що радянська влада впаде, ну, у тому сенсі, що ми цього дочекаємося. Адже нам ніхто не гарантував результату. Ми просто вважали, що повинні виконувати свій обов'язок, а наступне покоління продовжить нашу справу. А нещодавно один член Меджлісу мені каже: "Наше головне завдання - зберегтися". На що я йому сказав: "Подумай ось над чим. Коли твої діти через роки запитають тебе: "Тато, а що ти робив, щоб звільнитися від окупації?" - і ти їм відповіси, що "зберігався", - чи буде це для них переконливою відповіддю?" " Дуже сподобалось, що у книзі багато фото і історичних довідок - усе це допомагає краще зрозуміти історію кримських татар, з якою ми, на жаль, погано знайомі.

Книга Севгіль Мусаєвої та Аліма Алієва "Мустафа Джемілєв. Незламний" є серйозною біографічною роботою, що розповідає про визначну особу кримсько-татарського народу та одного з головних персонажів сучасності України - Мустафу Джемілєва. Ця книга - одна з найкращих спроб повністю описати біографію та життєвий шлях відомого дисидента, декілька разів ув'язненого, борця з тоталітарним режимом. Вона дає повний аналіз життя Мустафи Джемілєва від його дитинства до сьогодення. Книга побудована за принципом діалогу-розмови з головним героєм. Книга поділена на декілька розділів відповідно до часової хронології. Багато фактів в книзі про молоді роки Мустафи. Маємо багато фотографій з сімейного альбому головного героя. Розповідь зворушлива, і читається вона дуже легко. Книга має якісне оформлення, гарна палітурка, білий та цупкий папір, стильний дизайн. Все в кращих традиціях видавництва. Книга надихає та тримає увагу читача. Недоліком книги є її розтягнутість. Рекомендую всім, хто бажає дізнатися більше про життя Мустафи Джемілєва.

Зважаючи на останні події у житті нашої країни мені було дуже цікаво дізнатися більше про історію кримськотатарського народу і особливо про його духовних лідерів. Мустафа Джемілєв - вражаюча своєю стійкістю і внутрішньою силою людина. Читаючи новини про певні його виступи, читаючи тексти цих виступів не втомлюєшся захоплюватися незламністю цього чоловіка. Тому для мене особливо радісно було дізнатися про вихід цієї книги. Одразу скажу, що не сподобалось. Зважаючи на важливість, хоча це слово не повністю підходить, постаті Мустафи Джемілєва не тільки в історії кримських татар, а й в історії України, я очікувала більш ґрунтовного опису його життя. А ця книжка лишила в мене відчуття дуже великого інтерв`ю. Відчуття, ніби я відкрила лише декілька сторінок якоїсь великої книги. Що сподобалось. Передусім оформлення, яке виглядало досить гармонійно. Надзвичайно доречними виглядали фотографії, яких було дуже багато. Деякі з них - сімейні, деякі унаочнюють життя Джемілєва як суспільного діяча. Дуже сподобалося як розводілені "сюжетні лінії", скажемо так. Уривок з подій 14-15 років, і минуле, знову недавні події, і ми поверттаємося до минулого. Такі от флешбеки-паралелі і автори ніби прагнуть показати, що ось, людина присвятила своє життя чомусь і от, знову, йому доводиться боротися проти того ж самого. Гірко стає. Книжка дуже сподобалась. Рекомендую кожному!