"Мовні війни. Міф про "зіпсованість" української мови" Володимира Селезньова - це одна із найкращий нон-фікшн книг, які мені доводилося читати останнім часом. Ця книга нагадала мені чому саме я свого часу обрала спеціальність Українська філологія в університеті і це для мене дуже цінно. Що я особливо ціную, так це те, що вона написана цікаво, доступно і зрозуміло і не потребує філологічної освіти для того, щоб усе написане чудово розуміти. Автор Володимир Селезньов береться розвінчувати міф, який, здавалося б, настільки абсурдний, що повинен би був уже давно перестати існувати, проте досі активно "розкручується" у певних країнах і цілі такої розкрутки є цілком очевидними. Ідеться про міф про те, що українська мова - це не зовсім мова, а таке собі "нарєчіє", що утворилося в результаті впливу російської та польської мов, такий собі мікс останніх. Селезньов обґрунтовано, з використанням наукових методів та документальної доказової бази спростовує цю теорію і доводить, що українська - цілком повноцінна і самостійна мова.

У своїй книзі "Мовні війни. Міф про "зіпсованість" української мови" мовознавець Володимир Селезньов береться розвінчувати байки про те, що ніби-то українська - це зовсім не мова, а так, - суміш польської і російської, таке собі "нарєчіє", яке можна вважати хіба що діалектом, а не повноцінною мовою (так ніби є у світі хоч одна сучасна жива мова, в якій цілковито відсутні впливи інших мов). Звучить жахливо і абсурдно, однак такий міф і досі активно експлуатується певними зарубіжними "науковцями" з очевидною метою і нам, українцям, дуже важливо мати набір інструментів для того, аби його спростовувати і не дозволити таким нісенітницям вплинути на нашу власну самоідентифікацію. Такий набір інструментів нам дає ця книга. Попри свій мовознавчий характер, вона позбавлена зайвого академізму, а тому читається легко і є доволі цікавою. Мене саме факт такої легкості і доступності дуже тішить, тому що його дуже бракує нашій сучасній науково-популярній літературі. Якщо ця тема для вас є актуальною, - зверніть увагу на цю книгу, вона справді чудово написана і дає відповіді на багато питань. Хотілося б, щоб у нас таких видань з'являлося побільше.

Книга мимо которой невозможно пройти, хотя бы из-за названия. Хороший, актуальный научпоп., еще и интересно написанный. Очень полезное всем для общего развития чтиво. Давно прочитал и отослал друзьям на передовую. Всем советую поступить так же. В отличии от почтенных предыдущих комментирующих, я учился в гуманитарном ВУЗе, где бегло, но ясно рассматривался вопрос о происхождении трех соседних языков. Нам рассказали, что еще при союзе группе российских ученых было дано задание написать труд о происхождении белорусского и украинского от русского. Затем этот лжеучение было опровергнуто нашими украинским исследователями. Меня еще тогда насмешила такая идея о "происхождении видов", она не выдерживает никакой критики. Чтобы поверить в миф об "испорченном русском" нужно совсем не знать украинского, и белорусского, или же просто страдать острой формой украинофобии (при которой аргументы не помогают). У нас что, действительно так глубоко укоренился комплекс неполноценности? Почему мы должны кому-то доказывать свою полноценность и право на жизнь?