Павло Мовчан - це окрема поетична Америка, якій не достатньо одного Колумба, адже вона потребує щоденних відкриттів. Утім, є й Мовчан, якого ми знаємо менше. Це - Мовчан-перекладач. Чи можливо зробити мовне переливання крові? Чи можливо націоналізувати вірш у своїй мові, не спотворивши рідне обличчя твору? Чи можливо сказати "майже те саме", донісши ментальну особливість першоджерела?

На це намагається відповісти автор у своїх поетичних перекладах із азербайджанської, бенгалі, болгарської, вірменської, грузинської, естонської, казахської, латвійської, литовської, мансі, молдавської, румунської, сербо-хорватської, таджицької,тамільської, татарскої, турецької, туркменської, угорської, узбецької та чеської мов.