Пітер Воттс /1958 р. н./ – всесвітньовідомий письменник першого ешелону жорсткої наукової фантастики. Послуговуючись здобутками сучасної науки у царині психології, психіатрії, антропології, математики, фізики, хімії та біології, Пітер Воттс у своїх творах постійно фокусує увагу на важливій для сьогодення та критично важливій для дня прийдешнього проблематиці подальшого шляху розвитку людства і можливості його трансформації у щось інше, окреслює питання транс- та постгуманізму, розмірковує над можливостями людського самоусвідомлення, а також розглядає ті ймовірні виклики, перед якими людство ризикує постати вже у зовсім недалекому майбутньому.
Обшир проблем, які Пітер Воттс порушує у своїй творчості, надзвичайно широкий і розмаїтий: починаючи від класичних – «чим є людина?», «що таке розум?» та «чи так уже нам потрібне самоусвідомлення для ефективної конкуренції з іншими організмами?» – аж до самої (не)можливості контакту з «іншими», а також «яким може виявитися наш творець (бог) і чи варто нам взагалі з ним зустрічатися?»
Твори Пітера Воттса можна справедливо вважати літературою майбутнього, і не лише в сенсі фантастики, але й у найширшому значенні літератури як такої. А його майстерний письменницький хист і чималі знання в найрізноманітніших галузях сучасної науки забезпечують потужне підґрунтя для його текстів, якими справедливо захоплюється увесь світ і які своєю появою суттєво змінили значення і ландшафт сучасної фантастичної літератури.
«Морська зірка» – перший роман трилогії «Рифтери», з якої почався шлях Пітера Воттса до всесвітньої слави одного з найпотужніших і найяскравіших представників світового пантеону майстрів жорсткої наукової фантастики (hard sci-fi). На відміну від більшості наступних циклів, у «Рифтерах» письменник зосереджується на питаннях найближчого майбутнього людства на Землі, коли ми, на думку Воттса-вченого, вже невдовзі зіштовхнемося з неминучими екологічними й енергетичними проблемами, що накладуться на проблеми масштабних міграцій, ще більшого соціального й культурного розшарування суспільства і нескінченного ланцюжка економічних криз. Усе це ми вже маємо змогу спостерігати на власні очі, і, вочевидь, під знаками цих недобрих провіщень пройде принаймні перша половина ХХІ сторіччя.
Глибоко під водою невелика група модифікованих підводників, асоціальних вигнанців із надводного світу, підтримує роботу енергетичної станції, що живить енергією глибоководних вулканів усе західне узбережжя північноамериканського континенту. Проте в одноманітному й рутинному житті станції починають відбуватися тривожні речі, а керівництво із суходолу поводить себе дедалі дивніше. Новітня небезпека насувається на все людство, звідкіля її ніхто й ніколи не чекав, а старі, як сам світ, та щойно створені форми життя готуються позмагатися за чільне місце в земній біосфері.
Саме в такому тривожному, загрозливому, але й захопливому антуражі нашого найближчого майбутнього відбувається дія «Рифтерів» – антуражі світу за пів кроку до незворотної катастрофи.
