Моя неймовірна подруга
Бумажная книга | Код товара 883971
Yakaboo 4.8/5
Автор
Элена Ферранте
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2018
Переводчик
Любовь Котляр
Количество страниц
352
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135x205 мм

Все о книге Моя неймовірна подруга

Історія про жіночу дружбу, яка підкорила світ.

• Авторка - феномен сучасної літератури.
• Увійшла до списку сотні найвпливовіших людей світу.
• Її книжки посідають топові позиції у списках світових бестселерів.

Ніжну Елену і запальну Лілу сусіди звикли бачити завжди разом. Навчатися, щоб стати багатими, - такою була їхня дитяча мрія. Але життя повело дівчат до неї різними шляхами. Розумниця Елена наполегливо здобуває освіту, а обдарована Ліла працює в сімейній взуттєвій майстерні, готуючись до весілля. Постійно змагаючись і зростаючи в цьому суперництві, подруги залишать однолітків далеко позаду. Проте в Італії 1950-х років вирватися зі світу невігластва, насилля і батьківського диктату непросто. Це наче гра, у якій Елена і Ліла зробили різні ставки. Яка з них переможе?

Про автора

Елена Ферранте - справжній італійський феномен сучасної літератури. Ферранте - унікальний автор, одразу кілька її книжок багато років не полишали топових позицій не тільки в італійських, а й у європейських та американських списках бестселерів. Роман «Моя неймовірна подруга» став світовою літературною сенсацією і спричинив у соціальних мережах «лихоманку Ферранте», а ім'я письменниці з'явилося в короткому списку Букерівської премії 2016 року.

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Элена Ферранте
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2018
Переводчик
Любовь Котляр
Количество страниц
352
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135x205 мм
Рецензии
  •  
    Справді неймовірна історія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    ...Читаю багато, різне..) Здавалося б , мене немає чим Дуже здивувати), але цю книгу я прожила. Спочатку кожна сторінка давалася непросто, я ніби звикала до Неаполя, його мешканців і лише обережно спостерігала за головними героїнями.
    Спочатку, я подумала, що мене чекає проста історія про двох подруг, які дружать з дитинства, живуть в одному районі і діляться одна з одною найпотаємнішим. Але ж не все так просто, правда..?)
    В якийсь момент я зрозуміла, що я більше Елена Греко. Саме так. Неможливо читати роман, саме такий роман, і не асоціювати себе з кимось з героїв. Світ, зображений письменницею, неймовірний. Недарма, вибрали такий прикметник. Тут все інакше.
    Не передбачуваний фінал на даному етапі Дуже дивує. Вражає також питання, висвітлене у творі: яка мета навчання і чи в ньому сенс. І ми робимо висновок, що завжди потрібно вчитися. Також перед нами відкривається цікавий світ відносин двох подруг: абсолютно різних, але таких рідних душею, споріднених, скажемо так.
    Дорогий магазин, ми з нетерпінням чекаємо наступні частини роману в українському перекладі!
    Вірю, що після юності Лени та Лілу я просто не маю права не пройти з ними далі. Роман прекрасний! Рекомендую!
  •  
    Дружба, співзалежність чи конкуренція? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Однозначно 10 з 10.

    Мою увагу привернуло найперше художнє оформлення книги і позитивна назва. Авторка Італійка, а отже красномовність забезпечена (заслуга також і перекладача).
    Купила я її в той період, коли аналізувала своє минуле і ця книга ніби перенесла мене у власне дитинство і юність.

    Яка ж вона дружба (співзалежність, конкуренція) з дитинства і через все життя?!
    Розповідь ведеться від імені білявої подруги Елени Греко (себе я проасоціювала з цією героїнею), яка була менш впевнена в собі, хоча була і красивою і розумною, а неймовірна подруга Ліла була для неї еталоном рішучості, гострого розуму. Але мене таки дратувало, що Ліла завжди була в центрі уваги, завжди була «неймовірна», навіть якщо насправді крала ідеї в Елени. Обидві дівчинки були найрозумніші в класі, але через сімейні обставини Ліла залишила навчання і працювала у взуттєвій майстерні батька, а Елена продовжувала вдосконалюватися у навчанні.

    Книга дуже глибока, зачіпає багато важливих тем: стосунки батьки-діти, дружба, навчання, досягнення своїх цілей. Написана дуже мелодійно, тому читається легко. Описи внутрішніх переживань героїнь дуже точні. Все описано без прикрас, як дитинство, так і статеве дозрівання... Правильні психологічні образи.
    Я її не прочитала, а прожила, хотілось в неї занурюватися.
    Це лише перша частина, з нетерпінням чекаю всіх наступних.
    Хто не читав – дуже рекомендую!
Купить - Моя неймовірна подруга
Моя неймовірна подруга
155 грн
Отправка с
25.06.2021
 

Рецензии Моя неймовірна подруга

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Справді неймовірна історія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    ...Читаю багато, різне..) Здавалося б , мене немає чим Дуже здивувати), але цю книгу я прожила. Спочатку кожна сторінка давалася непросто, я ніби звикала до Неаполя, його мешканців і лише обережно спостерігала за головними героїнями.
    Спочатку, я подумала, що мене чекає проста історія про двох подруг, які дружать з дитинства, живуть в одному районі і діляться одна з одною найпотаємнішим. Але ж не все так просто, правда..?)
    В якийсь момент я зрозуміла, що я більше Елена Греко. Саме так. Неможливо читати роман, саме такий роман, і не асоціювати себе з кимось з героїв. Світ, зображений письменницею, неймовірний. Недарма, вибрали такий прикметник. Тут все інакше.
    Не передбачуваний фінал на даному етапі Дуже дивує. Вражає також питання, висвітлене у творі: яка мета навчання і чи в ньому сенс. І ми робимо висновок, що завжди потрібно вчитися. Також перед нами відкривається цікавий світ відносин двох подруг: абсолютно різних, але таких рідних душею, споріднених, скажемо так.
    Дорогий магазин, ми з нетерпінням чекаємо наступні частини роману в українському перекладі!
    Вірю, що після юності Лени та Лілу я просто не маю права не пройти з ними далі. Роман прекрасний! Рекомендую!
  •  
    Дружба, співзалежність чи конкуренція? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Однозначно 10 з 10.

    Мою увагу привернуло найперше художнє оформлення книги і позитивна назва. Авторка Італійка, а отже красномовність забезпечена (заслуга також і перекладача).
    Купила я її в той період, коли аналізувала своє минуле і ця книга ніби перенесла мене у власне дитинство і юність.

    Яка ж вона дружба (співзалежність, конкуренція) з дитинства і через все життя?!
    Розповідь ведеться від імені білявої подруги Елени Греко (себе я проасоціювала з цією героїнею), яка була менш впевнена в собі, хоча була і красивою і розумною, а неймовірна подруга Ліла була для неї еталоном рішучості, гострого розуму. Але мене таки дратувало, що Ліла завжди була в центрі уваги, завжди була «неймовірна», навіть якщо насправді крала ідеї в Елени. Обидві дівчинки були найрозумніші в класі, але через сімейні обставини Ліла залишила навчання і працювала у взуттєвій майстерні батька, а Елена продовжувала вдосконалюватися у навчанні.

    Книга дуже глибока, зачіпає багато важливих тем: стосунки батьки-діти, дружба, навчання, досягнення своїх цілей. Написана дуже мелодійно, тому читається легко. Описи внутрішніх переживань героїнь дуже точні. Все описано без прикрас, як дитинство, так і статеве дозрівання... Правильні психологічні образи.
    Я її не прочитала, а прожила, хотілось в неї занурюватися.
    Це лише перша частина, з нетерпінням чекаю всіх наступних.
    Хто не читав – дуже рекомендую!
  •  
    "Моя неймовірна подруга", або як випасти з життя на цілий тиждень 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Час від часу трапляються книжки, від яких багато очікуєш і в результаті розчаровуєшся, бо сподівання виправдовуються не повністю. Значно рідше, проте приємніше, коли від книги нічого не очікуєш, а вона буквально "підриває мозок"! Саме так у мене сталося з романом "Моя неймовірна подруга" сучасної італійської письменниці Елени Ферранте.
    "Моя неймовірна подруга" - перша частина циклу "Неаполітанський квартет", який упродовж останніх років очолив усі можливі списки бестселерів. Останній роман тетралогії навіть потрапив до короткого списку Букерівської премії 2016 р., а весь цикл незабаром буде екранізовано. Не менший інтерес викликає постать самої авторки. Дотепер невідомо, хто ховається за псевдонімом "Елена Ферранте". Письменниця завжди дає лише письмові інтерв"ю та ревно оберігає власну анонімність.
    Певною мірою завдяки небажанню авторки показуватися на публіці книга справляє враження автобіографічної. Події відбуваються в середині 1950-х рр. в одному з найбідніших районів Неаполя. Дві подруги - Елена та Ліла - прагнуть навчатися, щоб розбагатіти й ні від кого не залежати. Проте, уже в дитинстві стає зрозумілим, що задля досягнення мети героїні обиратимуть різні засоби. Елена - надзвичайно старанна дівчинка, яка докладає багато зусиль у навчання, тоді як Ліла буквально хапає знання на льоту. Перша з них була доброю, милою й привітною, тоді як друга могла запросто приставити кривднику ніж до горла.
    Історія дружби Елени й Ліли підкорила весь світ. Авторка настільки майстерно поєднала риси, притаманні жіночим романам у м"якій палітурці, з високою літературою, що "Мою неймовірну подругу" майже безперервно хочеться читати й перечитувати. Мене ж ця книга захопила настільки, що наступні частини тетралогії я "проковтнула" за кілька днів.
  •  
    Книга, яку варто читати глибше 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Моя неймовірна подруга" Елени Ферранте - це книга не просто про дружбу двох дівчат. На її сторінках розгортається історія не лише Неаполі 50-х років. Для мене це книга про післявоєнну Італію, про людей, які пережили найстрашніше. Але на цьому труднощі не закінчуються. Тягар минулого лягає на плечі молодшого покоління, але вони не завжди знають як з цим жити.

    Як жити в суспільстві, де освіту може отримати лише той, хто може за неї заплатити? І не мають жодного значення твої здібності.

    Як жити в суспільстві, коли вуличні сутички - це норма, а домашнє тиранство - стиль життя? Коли своєю працею ти не можеш забезпечити собі нормального життя?

    Авторка не наголошує на всьому цьому уваги, не акцентує на історії. Однак вплітає стільки моментів, що для уважного читача розгортається ціла картина буремного життя італійців. Ці двоє дівчат просто намагаються вижити як можуть. Хтось наголошує на тому, що їхня дружба нездорова, ненормальна. Та, як на мене, це ненормальне те середовище, де вони ростуть. Ненормально, що талановиті діти не мають змогу вчитися. Ненормально, що їх б'ють батьки або змушують виходити заміж. Ненормально, що біль минулого не дає рухатися вперед їхнім батькам, а, отже, заважає це і дітям.

    Ця історія не для відпочинку. І точно не для осуду. Якщо ви готові до складних ситуацій, неоднозначних перипетій, читайте її. Вона цього точно варта.

    Це лише перша книга з цього квартету. Дуже сподіваюся прочитати продовження в українському перекладі.
  •  
    Історія, що підкорює чесністю 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Уже вдруге перечитую цю історію і цього разу дуже задоволена новим перекладом.

    Книга розповідає історію дитинства і дорослішання двох "запеклих" подруг - Лену та Ліли, які живуть у одному з найбідніших районів Неаполя у 50-х роках минулого століття. Це темна і похмура місцина, де панує агресія і невігластво. У цьому світі батьки морально знищують дітей, а діти, коли виростають, не поважають батьків; тут хлопцям дозволено набагато більше, ніж дівчатам (ну, не лише тут); тут наявність автомобіля - свідчення неабиякого багатства; тут треба бити, поки не вдарили тебе.

    І от ці дві дівчинки, у яких так багато спільного, але які, водночас, і дуже різні дають одна одній обіцянку зробити усе можливе, аби лише досягти успіху і вирватися з цього сумного місця. Кожна з них обере свій шлях, а що у них із цього вийде - читайте в романі.

    Попри те, що книга описує якісь абсолютно буденні події з життя цих дівчаток, відірватися від неї дуже складно, емоції в процесі читання вирують. Думаю, основним козирем, який авторка використовує у цій книзі є те, що вона абсолютно не намагається нікому сподобатися і писати якісь правильні речі. Вона розповідає те, що має і розповісти і така чесність і сміливість бути собою підкорюють.
  •  
    Особенная история 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Впервые увидела книгу у коллеги, которая купила ее сестре моего возраста. Изначально мое внимание привлекли название и обложка, так как увидела книгу с определенного расстояния. Но этого недостаточно для выбора книги. После я прочитала описание, характеристику книги и поняла, что очень хочу ее и себе.
    Когда начала читать, просто невозможно было остановиться и оторваться от чтения. Первые страниц 15-20, безусловно, привыкала к манере написания, к переводу. Когда работала, мысли были только о книге, хотелось быстрее приехать домой и продолжить чтение.
    Тут поднимается очень много важных вопросов, о которых думаешь достаточно долгое время после прочтения:
    - возможна ли дружба без соревнования и зависти;
    - насилие в семьях;
    - роль женщины и мужчины в семье;
    - власть и деньги;
    - большие деньги, как правило, заработаны нечестным путем;
    - “Якщо немає любові, то висихає життя не лише окремих людей, а й цілих міст”;
    - возможен ли неравный брак или же он все-таки обречен;
    - как знания, образование и развитие наполняют жизнь;
    - настоящая дружба - какая она.
    Прочитав книгу, невольно сравниваешь историю того времени и современную жизнь в Украине, возможности, которые открываются перед нынешними детьми и подростками.
  •  
    Елена Ферранте і її неймовірна книжка 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Хто вона, Елена Ферранте? Письменниця, яка жодного разу не дала ,,живого" інтерв'ю. Авторка, чиєї фотографії, ба навіть крихти біографічної інформації, не знайдеш ніде. Літературна сенсація сучасної Італії, твори якої -- бестселери, а саме чотири романи, об'єднані спільною назвою ,,Неаполітанський квартет".

    ,,Моя неймовірна подруга" -- перша частина цієї тетралогії, яка вдруге побачила світ українською мовою у видавництві ,,Клуб Сімейного Дозвілля". Перший наклад примірників, до речі, був вилучений з продажу, у зв'язку з величезною кількістю помилок різноманітного характеру. Щодо нового видання, русизми у ньому теж зустрічаються, плюс-мінус, разів десять, а також в одному-двох реченнях явно бракує слова. Що особливо подобається, так це художнє оформлення обкладинки і форзаців книжки, її формат та зручна величина шрифту.

    Події ,,Моєї неймовірної подруги" відбуваються в італійському Неаполі. Оповідь ведеться від імені однієї з головних героїнь -- Елени Ґреко. Вона розповідає, пишучи книжку, про своє дитинство та юність, котрі провела пліч-о-пліч з направду неймовірною подругою -- Лілою Черулло. Обоє народилися у бідних сім'ях неблагополучного району міста, де звичними є домашнє насилля, сутички на вулицях та помсти. Змалку дівчатка мріють стати багатими, щоб, щонайперше, забезпечити своїх родичів, оскільки саме злидні породжують зло...

    Хоч Елена повсякчас неначе поступається Лілі, незважаючи на всі старання, якраз її названо ,,моєю геніальною подругою" устами Ліли. Власне, цей момент найбільше розчулив мене... Щодо кінцівки, моя підозра, хто, зрештою, носитиме перші черевики марки ,,Черулло", справдилась).

    Сподіваюсь, ,,Клуб Сімейного Дозвілля" перекладе й наступні частини тетралогії! Дуже кортить дізнатися, що ж було далі, як складуться долі Елени та Ліли та хто, зрештою, буде ,,першою").
  •  
    Книга о подруге. Но о дружбе ли? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Мне очень сложно было писать отзыв на эту книгу - такая она противоречивая...
    Книга захватила и держала до последней страницы, её хотелось читать и читать. Но при этом она совершенно ненормальная! Как и все герои, описанные в ней. Да и сама жизнь, которой живут герои.
    Если в двух словах описать сюжет: то эта книга о жизни бедного квартала Неаполя в 50-е годы. Но в книге поднимается очень много важных тем: и социальные, и политические, и религиозные. Социальное неравенство, отношения детей и родителей, бедность на грани выживания, обучение только для тех, у кого есть деньги - вот часть тех проблем, о которых идёт речь в книге. И среди всего этого красной нитью проходит тема дружбы.
    Дружба Лену и Лилу очень своеобразная: такое впечатление, что одна из них всё время гонится за другой, чтобы не быть хуже, другая же при этом болезненно зависит от первой. Такой вот неадекват.
    Но при этом книга мне понравилась! И мне очень хочется прочитать следующие части этой истории, чтобы узнать - чем же всё закончилось!
  •  
    Книга, що не залишає байдужих 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Чула різні враження та відгуки на цю книгу. Проте зараз, через декілька днів після прочитання цієї книги, я досі не можу зрозуміти, чи сподобалася мені ця книга. Головні герої- дві нерозлучні подруги, які разом дорослішають та вчаться. Хоча й з опису здається, ніби ці подруги дуже близькі, то насправді, як на мене, це не так. Елена, від імені якої ведеться розповідь, інколи заздрить Ліні та прагне здаватися кращою за нею перед нею ж.
    Перші сторінки мені давалися важко, було багато імен та подій, які потім деколи повторювалися. Чесно кажучи, я й так не запам'ятала імена другорядних героїв, добре, що на самому початку книги дали словничок).
    А ще ця книга трішки розповідає про жорстокість світу, точніше про те, яким він насправді є. Батько Ліли теж був жорстоким, і я не уявляю, як Ліла це витримала... Адже коли батько сварить власну доньку за те, що вона не бажає мати стосунки з конкретним хлопцем... Це справді несправедливо. Українською мовою переклали лише першу частину, і я сподіваюся, що в українському перекладі перекладуть і наступні частини, адже дуже цікаво, як буде розвиватися далі життя головних героїнь.
    Раджу!
  •  
    Книга про все та навіть більше 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Придбала книгу, бо на неї була знижка, а мені просто сподобалась обкладинка та назва. Крім того, маю подругу, яку можу з легкістю назвати найкращою, тому хотілося почитати щось таке, де я б могла пережити ще чиюсь історію щасливої дружби.
    Перші 30 сторінок книги якось не зачепили. Зовсім. Потім ще 30. Книга здається нудною, затягнутою, аж надто детальною. Плутаєшся в іменах, героях (бо їх там надзвичайно велика кількість). Потім ще 30 сторінок. І ти розумієш, що це книга про життя. Про буденне життя двох дівчат Неаполя 50-х. Про їхні перемоги над собою, над системою, про переживання, труднощі та конфлікти. І саме ось та деталізованість дає відчуття реальності. Семе та величезна кількість героїв робить історію правдоподібною. Читач немов росте та дорослішає разом з героїнями, проникається їхніми почуттями та проблемами. У якийсь момент починаєш проводити паралелі між деякими вчинками героїв та своїми власними.
    "Моя неймовірна подруга" - це історія про жіночу дружбу, трохи незвичну, дивакувату, місцями навіть здається, що вона якась нездорова. Тут є і заздрість, і суперництво, і бажання бути кращою за подругу, але також є взаємопідтримка, взаємодопомога, щира любов. Героїні не ідеалізовані, вони чесні з собою та одна з одною.
    Сподобалось те, що авторка не уникає "заборонених" тем. Вона відверто розповідає про почуття та дії своїх героїнь від першої до останньої сторінки. Крім того, підіймається питання ролі жінки в суспільстві.
    Одним словом, книга викликає неоднозначні відчуття. Інколи її хочеться відкласти, а інколи пошвидше дізнатися, що буде далі. Ясно точно, що вона справжня. Про життя. Тепер дарую та рекомендую книгу всім знайомим.
  •  
    Не все так однозначно 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Загальне враження від прочитаного - це був цікавий і захопливий серіал з італійськими пристрастями і дуже неоднозначною дружбою головних героїнь.
    Дитинство та юність двох дівчат Ліли та Елени, це якась хвороблива залежність, особливо у Елени, яка спочатку змагалась з Лілу у всьому, а потім просто визнала, що та геніальна і перша в будь чому.
    Обидві дівчини живуть в бідному кварталі Неаполя, де все вирішує бійка. Причому, б'ються між собою і чоловіки, і жінки, і чоловіки луплять жінок. Але ці дві протилежності несхожі на своїх сусідів, вони трохи не вписуються в загальну картину. Ліла видалась мені трохи нереальною, така тендітна, але може погрожувати ножем старшим хлопцям, і вони її бояться, ну якось зовсім це не ліпиться до купи. Також вона дуже розумна, вміє читати, прийшовши до школи, але ніхто навіть не знає як їй це вдалося самостійно, ну просто космос, а не дівчина.
    Елен навпаки, настільки безхребетна, у мене склалося враження, що вона не має власної думки, а все її життя, за неї вирішують сильніші люди, такі як її вчителька та подруга.
    Продовження читатиму однозначно, бо цікаво ж як все там піде далі. Для мене особисто, це просто хороший жіночий роман. Можливо, це через те що я не дуже сприйняла менталітет італійців
  •  
    Цю книгу не варто читати на одному диханні 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Я прочитала цю книгу на одному диханні. Буквально за два-три дні. То була погана, дуже погана ідея.
    Моє бажання читати не було спровоковане цікавістю сюжету чи якоюсь інтригою, мені просто хотілося читати, відчувався якийсь гострий брак якісного тексту у моєму світосприйнятті. Це не та книга, котру можна пролистати, не варто читати її похапцем, десь у транспорті чи на нудній парі. Це дуже глибока розповідь, не просто про дружбу між двома дівчатами, не про будні і негаразди одного містечка,ні. Це історія про важливість бути собою, розуміти, ким і з ким ти хочеш бути. Навіщо нам освіта? Яка її мета,що вона насправді дає декому з нас? Як по-справжньому добре ми знаємо тих, з ким бачимося щодня? Чи ми знаємо їхні внутрішні переживання, мрії і страхи?
    Ця книга змусила мене думати, а це чи не найважливіше завдання літератури. Думаю, я повернуся скоро до прочитання книги ще раз, аби прочитати її так, як вона того заслуговує. Вдумуючись, розбираючи відтексти і шукаючи запитання на проблемні теми у собі більше, аніж на сторінках книги. Однозначно- рекомендую!
  •  
    Моя неймовірна подруга 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Моя неймовірна подруга" Елена Ферранте - це історія не просто про подругу, це історія жіночої дружби, з усіма правдами і не правдами, радощами і заздрістю.
    Ця книга на перший погляд здається досить простою, читається легко, відчувається динаміка, головні герої цікаві особистості, за ними весело спостерігати, особливо хочеться виділити опис Неаполя (я в цьому місті не була, але тепер обов"язково відвідаю його і хочеться саме в глибинку цього міста, в райони описанні у книзі), життя містян, різні сімейні і сусідські чвари, все це досить цікаво, просто і захоплююче, але насправді, за цим усім приховується досить важливий меседж.
    Що саме?
    Це звичайно ж дружба, головною все-таки є жіноча, але хочу говорити вцілому про дружбу. Справжня дружба це не коли все красиво, весело і захоплююче. Справжня дружба - це коли перш за все друг для тебе є авторитетом; це коли у вас різні погляди на ситуації, але кожен може як прийняти позицію іншого, так і відрито заявити незгоду, але в очі, а не за спиною; це коли можете не бачитися місяцями, але завжди думати про цю людину; і це свого роду залежність від якої не можливо втекти.
    Також порушується питання сімейних взаємовідносин, проблема батьки-діти, багатства і бідності, освіти, місце жінки у суспільстві.
    Насправді тематика книги досить обширна і поживи для роздумів більше ніж достатньо.
    Однозначно рекомендую до прочитання.
  •  
    Магнетична історія з італійською харизмою 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    10/10 і ось чому.

    Цю книгу я придбала після перегляду 1 сезону серіалу "Моя геніальна подруга" від HBO. Історія жіночої дружби, показана в серіалі, мене настільки вразила, що я просто повинна була зацінити її першоджерело – першу книгу Елени Ферранте з серії Неаполітанського квартету. І знаєте що? Вона вразила мене ще більше! Навіть не так – я була в захваті!
    Я справді співпереживала головним героїням – Елені та Лілі, і чітко відчувала ті події, що відбуваються з ними та навколо них. Історія протікала так легко і невимушено, що я наче сама особисто була присутня там, у галасливому і розпеченому сонцем Неаполі 50-их років: боялася дона Акілле, вчила латинь і грецьку, змагалася за першість, бігала замурзаним дитям облупленими вулицями, купувала "Маленьких жінок" у крамничці, мріяла вирватися із злиднів і стати багатою, вирушала до моря на Іскію, робила черевики в майстерні з братом і дивилася той клятий телевізор від Марчелло Солари.
    В цьому був такий неймовірний магнетизм! Я точно можу сказати, що ця книга справді має свій характер і неймовірну італійську харизму.
    Однозначно mustread-musthave!
  •  
    Книга про заздрість 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Історія двох дівчат-подруг, чиї стосунки входять в парадигму: "від любові до ненависті - один крок". "Моя неймовірна подруга" - це по суті своїй книга про те як заздрість спотворює будь-які стосунки. З одного боку - це почуття часто допомагає головним героїням знаходити мотивацію рухатися далі в житті, з іншого - розводить в різні боки.
    В книзі дуже багато сварок скандалів та істерик. Часто незрозуміла мотивація героїнь та їх батьків та сусідів. Так, зрозуміло що світ в якому живуть ці люди - дуже жорстокий та несе в собі присмак війни та повоєнної розрухи. Проте мені незрозуміле таке жахливе та упереджене ставлення матері Елени(головної героїні) до доньки, яка настільки вже схожа на неї. Так само незрозумілі вчинки батька Ліли та логіка якою він керується.
    Більше того поведінка самих головних героїнь є напрочуд дивною. Наприклад, я не розумію всіх причин чому Ліла так швидко охолола спочатку до навчання, потім до чоботарства (яким так захопилася, не дивлячись на батька). Мені видається дивним і зв'язок, що існує між дівчатами. Я не побачила його причин, глибини та гідного рівня взаємоповаги та співчуття властивих справжній дружбі. Ці стосунки радше схожі на якусь одержимість, побудовану на банальній заздрості. Дівчата всю книгу змагаються одна з одною у різних сферах життя: то в навчанні, то в коханні.

  •  
    Перша частина неаполітанського циклу 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Неаполь. Італія часів минулого століття. Дві дівчини, що зовсім несхожі за характером, але такі рідні одна одній...
    Коли я бралась читати цю книгу, не зовсім усвідомлювала в яку пригоду втрапила: чотири частини, у наявності поки лише дві, а закінчується кожна дуже несподівано, з неабиякою інтригою.
    Я вперто вірила, що книги про дружбу - легка художня література, що не особливо мене вразить. Враховуючи, що всі навколо лише те й робили, що вихваляли цю книгу, я ставилась до неї з особливою прискіпливістю. Але вже перша частина змусила мене повністю змінити свою думку.
    Це не солодко-ванільна історія про вічну дружбу, тут є і боротьба, і політика, і невігластво бідних міщан, і батьківська диктатура. Словом, ряд суспільних проблем, що описуються через події життя героїнь, але точно справлять неабияке враження на читача.
    Читаючи, я раз за разом, впізнавала себе у тих чи інших (розумних і не дуже) вчинках героїнь. Одна, здається, все життя живе в тіні талановитої й здібної подруги. Інша влаштовує подружнє життя й вигадує сімейний бізнес. Це вічне змагання: хто кого? Хто стане заможнішою, багатшою, досягне більших успіхів в навчанні? Це суперництво триватиме все життя. Навіть не спілкуючись роками, вони пам‘ятатимуть одна про одну і це неоголошене суперництво гратиме вирішальну роль в їх долях.
  •  
    Жіноча дружба: яка вона? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Моя неймовірна подруга" - це немов той запах Неаполю, в який ти потрапляєш; немов той вулкан Везувій, який колись спалив Помпеї; це ніби ти заходиш в чисте море, а воно, своїми хвилями, вдаряється у твої ноги і змушує крокувати вглиб.
    Надзвичайно потужна історія про двох дівчаток - Лену і Лілу, які познайомились у дещо ворожій ситуації (і я тут не лише про войовничий район Неаполю, де вони жили). В першу чергу - це не зовсім здорова конкурентність, у якій Елена намагалась переплюнути Лілу в усьому, але потім все таки здалась, вирішивши, що Черулло краща (хоча це далеко не так). Лише дві ляльки і страшний будинок дона Акіле зміг породити цю дружбу.
    Дуже цікаво читати про дівчат зі самого дитинства, адже так краще можна зрозуміти характер кожного. Елена Греко - донька вахтера, старанна учениця, наполеглива, добра, мрійлива. Моментами її м'якотілість та боягузство мене бісили. Хотілось дати їй доброго прочухана, аби та нарешті оговталась і перестала гнатись за словаю "найкращої". Зовсім інша історія з Лілою. Імпульсивна, рішуча, зовсім несхожа на дівчат того часу людина, яка точно знала, чого хоче від життя і як до цього прийти. Попри свої мінуси (а їх безліч) стервозна Ліла притягує до себе читача, а не віддаляє. Черулло своєї харизмою здатна заполонити серця мільйонів.
    Інколи мені було неприємно і сумно читати про деякі речі в цій книзі. Бідність районів, страждання Меліни, сім'я Лену та Ліли... А з іншої сторони, "Моя неймовірна подруга" - це книга про життя та всі його жорстокі реалії.
    Усім раджу прочитати! Друга частина вже у мене в дорозі)))
  •  
    Італійські пристрасті
    На сторінках книги Елени Ферранте розгортаються справжні італійські пристрасті. Тут є все, що характеризує Італію: гордість, гонор, гарячі та запальні темпераменти. Але ні обкладинка, ні перекладена українською назва, ні анотація не відповідають цій історії. Перше враження від видання — це жіночий роман про дівчат, їхню міцну дружбу, перші таємниці та нерозривний зв’язок. Щось таке легке, як жіноча хода та свіже, як весна та юність. Хто ще не знає, то скажу — усе не так просто, бо ця книга про що завгодно, тільки не про дружбу…

    !Ця книга про Італію 50-х років ХХ століття, коли кожен ще пам’ятає війну й бачить ворога в сусідніх вікнах.
    !Ця книга про бідний квартал Неаполя, молодь якого прагне кращого життя.
    !Ця книга про батьківську тиранію, коли скандали, сварки й побої є звичним явищем.
    !Ця книга про гендерну дискримінацію, у якій жінці немає іншого місця, ніж на кухні з оравою напів голодних дітей.
    !А ще ця книга про заздрість, конкуренцію, біг наввипередки та психологічну болісну взаємозалежність, що чомусь називається дружбою.

    Важко говорити навіть не про книгу, а одну четверту з циклу, що має назву «Неаполітанські романи». Тому судити рано, але перша частина мені читалася довго і вимушено, бо мені не імпонувала жодна героїня й не сподобався жоден персонаж. Подекуди текст мене навіть дратував. Але під кінець я знайшла серіал за мотивами роману й багато що стало на місця. Похмурі песимістичні кадри ідеально відображають настрій розповіді, хоча деякі портрети героїв не збігаються. Тоді я інакше подивилася на книгу й думаю таки читатиму продовження, щоби зрозуміти основну суть.
  •  
    Розмірений неаполітанський роман
    Перший із циклу чотирьох романів Елени Ферранте. Пишуть, книжка стала культовою. Її дуже хвалили, і я купилась. Але далі першої частини не піду. Хоча є ще три частини.

    Це історія 60річної дружби двох італійських дівчат. Перша любов, вивчення латини, читання книжок, шлюб, проблеми, діти - і все це на тлі неаполітанського колориту, війни і бідності.

    Але для мене це книжка про заздрість і занижену самооцінку. Головна героїня те і робить, що порівнює себе з подругою: чи достатньо красива, чи розумна, чи кращого хлопця отримала. Можливо така дружба і існує, проте я не бачу, чим тут захоплюватись. Це не про стосунки самодостатніх людей.

    Читається неважко, та мені було не дуже цікаво. Це просто не мій жанр, я більше люблю біографії, а це фікшн.

    Цикл романів екранізували в американсько-італійський серіал, і одну з головних ролей грає, до речі, дуже красива акторка.

    Словом, спробуйте, якщо любите розмірені романи, це щось схоже на Маркеса, але простіше. Подій на 400 сторінках майже нема.
  •  
    Дуже сподобалася!
    "Моя неймовірна історія" - це перша книга з чотирьох в серії Неаполітанські романи загадкової італійської письменниці Елени Ферранте. Подейкують, що ця історія може мати частково автобіографічний характер, але це не точно.

    У книзі є дві центральні постаті - дві подруги, Ліла і Лену, однак оповідь ведеться лише від імені Лену. Вони живуть у п'ятдесятих роках минулого століття у одному з бідних районів Неаполя. Злидні, жорстокість, неприйняття, агресія, неповага з боку батьків, авторитарний стиль виховання, - з усім цим доводиться жити і миритися дівчатам. Умови, в яких їм судилося народитися, просто жахливі, тому вони обидві знають, що хочуть вирватися.

    Вони такі різні, і водночас, у них багато спільного. Вони ніби й найкращі подруги, але часом поводяться, як запеклі вороги. Книга написана дуже просто, без красивих і вишуканих зворотів, без мальовничих описів. Вона напрочуд щира і відверта, і цим, мабуть, так захопила читачів. Її читають і захоплюються не лише молоді читачки, а й досвідчені читачі і я цілковито їхнє захоплення поділяю! Не можу дочекатися, коли матиму продовження!
  •  
    Ти знаєш, хто такі плебеї?
    «Неаполітанська» тетралогія Елени Ферранте добряче наробила шуму по всьому світу, отримала любов читачів і схвалення критиків, увійшла до короткого списку Букера, в перекладі англійською мала неймовірний успіх у Штатах, що взагалі вкрай рідко трапляється з перекладними виданнями. Та ще й ця загадка з особистістю авторки, про яку ми не знаємо нічого. Гадаю, з певністю можна сказати хіба що те, що вона з Італії, і те, що вона жінка, бо мені дійсно дуже складно уявити собі чоловіка, який би зумів із таким глибинним зануренням у тему описати неймовірно складні, покручені, десь навіть хворобливі стосунки між двома дівчатами, двома подругами, двома суперницями.

    Лену і Ліла зростають у 50-ті роки у дуже бідному, сумному районі Неаполя. У них самих і усіх їхніх друзів батьки є простими роботягами-злидарями. Якщо хтось із їхніх сусідів має магазинчик чи/та машину, його вже мають за багатія. І тут ці двійко дівчаток, двійко розумниць, найкращих учениць школи, які понад усе мріють вирватися із лабет злиднів. Наша оповідачка Лену бачить звільнення у гарній освіті, її подруга Ліла змушена піти іншою дорогою. Перша книга завершується, коли дівчатам усього по 16, але вервечкою важливих подій, які змушують їх засумніватися у правильності прийнятих рішень. Дуже цікаво, що ж там буде далі.
  •  
    Чи існує жіноча дружба?
    "Моя неймовірна подруга" - це історія дружби Лену і Ліли. Хоча особисто для мене в цій книзі є все, що завгодно, крім дружби. І захоплюючий опис Неаполя, і цікаві моменти з життя місцевих жителів, і напрочуд яскраво зображені характери італійців, і колоритний місцевий побут. Але дружби немає. Взаємовідносини дівчат для мене - це якась незрозуміла патологія, своєрідний емоційний мазохізм. Ці відносини були нездоровими з самого початку - від витівок в шкільному дворі і закінчуючи весіллям Ліли. В Лену йде постійна боротьба між заздрістю і обожнюванням своєї подруги.

    Книга написана від імені Елени Греко. У першій частині «Неаполітанського квартету» розповідається про їхнє дитинство і юність, про їхню дружбу та конкуренцію, їхні сім'ї та взаємовідносини з іншими мешканцями бідного неаполітанського кварталу.
    Єдине, що мене дратувало в цій історії - це «ідеальність» Ліли. Лену цілком собі звичайна дівчина - з її невпевненістю в собі, підлітковими проблемами та переживаннями. Можливо, такою вона здається тому що саме її очима ми дивимося на все, що відбувається. І може саме тому Ліла здається аж такою ідеальною – неймовірно талановита дитина, яка самостійно вивчає мови, набираючи по картках на всіх членів своєї родини книги в бібліотеці, вона може змоделювати і втілити в життя модель взуття, станцювати будь-який танець краще за всіх. При цьому Ліла справжня красуня, яка привертає увагу всього чоловічого населення району.

    І хоча я не можу сказати, що в захваті від цієї історії, вона не ввійшла до списку улюблених, але все одно дуже цікаво, що ж там у наступних частинах. Можливо, після прочитання продовження моя думка зміниться? :)
  •  
    Женская дружба:да/нет..
    Неимоверно трогательная история дружбы между абсолютно полярными девочками.
    Меня даже удивила эта книга - ведь здесь нет круп того экшена или детективное линии, но книга пробирает с головы до ног и бьёт в самое сердце!
    Простая жизнь, но о настолько крепкой дружбе, которая со всеми странностями и непонятками оказалась крепче любой стали.
    Обычно все, кто дружил в детстве со временем прекращают общаться или же становятся конкурентами, завистницами. Не зря общество презрительно относится к понятию "женская дружба".
    Но эта книга развенчивает миллион мифов на подобную тематику. Дружба женская есть. Безоговорочно и преданная, несмотря на годы, трудности, взросление или совершенно разные взгляды на жизнь, разные судьбы и список можно продолжать до бесконечности. Дружбе быть. Точка.
    Возможно, все бы закончилось намного быстрее в этих девочек, но их объединили общие проблемы, все та же жестокость и несправедливость, в которой им пришлось провести свое детство.
    Недавно узнала, что сняли одноимённый сериал, поэтому бегу уже его смотреть. Но книгу настоящую ничто не заменит для меня.




  •  
    Дружба
    Книга "Моя неймовірна подруга" для мене незвичайна. Я більше звикла до книг українських, американських, англійських авторів. А от італійські для мене трохи незвичні по стилю письма, по сюжетах. Може я дуже й узагальнила, але в більшості випадків так і є.
    Цю книгу я однозначно відношу до категорії тих, що сподобалися. Незвичайна історія, про дружбу двох дівчаток, яку і дружбою назвати важко, скоріше за все це змагання.
    Лену прикладає дуже великих зусиль, щоб мати змогу вчитися на відмінно, Ліла навпаки всі знання впитує блискавично. Але Лену батьки дають гроші на навчання, а Ліла змушена працювати у батьковій взуттєвій майстерні. Подруги весь час конкурують, не тільки в навчанні, але й у стосунках із хлопцями.
    Взагалі сподобалася історія мешканців бідного району в італійському містечку в середині ХХ століття. Персонажі такі яскраві з притаманною італійцям емоційністю. Тут є і сварки, і інтриги, і любов, і дружба.
    Ще й виявилося, що є продовження цієї історії, читаю далі.
  •  
    Темпераментні італійці
    "Моя неймовірна подруга" - це історія про Неаполь, про побут, про стиль життя італійців, про дружбу і суперництво.
    Головні героїні дві дівчинки Лілу і Лену. Вони навчаються в одному класі, живуть в одному районі, мають спільних друзів.
    Ліла завжди була готова порушити рівновагу, щоб пізніше глянути і подумати як її відновити. І в цьому її суть. Складається враження, що ця дівчина не боїться нікого і ніщо. Лілу старанна учениця геть неписьменного батька. Наперекір усім труднощам вона самотужки здобуває знання, втілює свою мрію у взуттєвій майстерні. Вона подобається хлопцям, хоча б здавалось би своєю поведінкою вона б мала відлякувати їх.
    Лєну тиха, слухняна, перелякана дівчинка. Навчання їй дається важко. Докладаючи значних зусиль вона вчиться в школі, пізніше в коледжі. Лєну так хоче подобатись хлопцям, а залицяється до неї один лише слюсар, якого терпіти не може її матуся.
    З описаного видно, що у відносинах між дівчатами зовсім не дружба. Їхні відносини схожі на суперництво в грі " Хто кращий". Які досягнення здобуться і ким першим.
    "Якщо ніхто ніколи не пробуватиме, ніщо ніколи не зміниться"- ця цитата мені надзвичайно сподобалась. Це ніби гасло рушійної сили прогресу.
    Раджу читати. Обов'язково читатиму продовження книги.
  •  
    Відгук 50% пользователей считают этот отзыв полезным
    Відразу скажу, що пишу відгук на книгу, яку навіть не дочитала вперше. Але разом з тим, хочу пояснити всім, кого це цікавило, чого саме я її так і не дочитала.

    До речі, прочитала я третину книги, а все інше просто продивилася і прочитала останні сторінки. І от які висновки я зробила :
    ▪не хочу читати історію, яка не несе в собі ніякого ні сенсу, ні посилу, а просто переповідає історію знайомства і дорослішання двох подруг і ще цілої купи людей, що їх оточували.. ▪сюжету у книзі, як такого немає. Є лише розповіді і згадки однієї із подруг Лени.
    ▪такого фіналу я ще не бачила ніде. Ви думаєте, що найгірший, який може бути - це відкритий фінал ? Ні. Тут ще гірше. Відкритий і обрубаний.
    ▪"Моя неймовірна подруга" - це перша книга серії. Їх ще три. Цілих три, а разом з цією чотири. Про що ? Кеп, про що можна писати чотири книги, більш ніж по триста сторінок, розповідаючи про життя двох подруг і всіх-всіх-всіх. Я свого часу на них точно гаяти не хочу. Розкажете, якщо прочитаєте всі і я помиляюся.
    ▪книга може бути близькою тим, про кого вона написана, бо описує історію життя. При тому що ця історія досить таки проста і я не розумію за що вона взагалі отримала честь стати книгою. Моя історія дружби з @lenka_mirlenka і то цікавіша, а якщо ще про наші життя трохи розповісти ... Ну, що Лєнка замутим книгу ?

    Вибачте, що можливо грубо, але така вона вже є та моя думка стосовно того, що написано у цій книзі.
  •  
    Моя неймовірна подруга
    Про роман таємничої італійської письменниці Елени Феранте хоч щось чув мабуть кожен книголюб. Адже на неї вже стільки відгуків написано, стільки читачів полонила письменниця, що пройти повз цю книгу і не прочитати її просто неможливо. Історія справжньої жіночої дружби, яка почалася в дитинстві у бідних та пошарпаних кварталах Неаполя не залишить байдужим нікого. Історія про двох дівчат, який доля пов’язала дуже тісно. Вони люблять одна одну, поважають, захоплюються, довіряють свої секрети, але й часто заздрять одна одній, то зближуються, то віддаляються, проте їхня дружба здатна пережити всі негаразди і з часом лише міцнішати.
    Цікавий сюжет, внутрішні переживання головної героїні роману, взаємовідносини між сусідами, однолітками, перше кохання, мрії, сумніви, родинні зв’язки та традиції, численні герої книги, імена яких запам’ятати не просто – все це так майстерно описано авторкою, закручено в один клубочок, що від книги неможливо відірватися. І після прочитання першої книги хочеться скоріше взятися за наступну.
  •  
    Початок Неаполітанського квартету.
    Прочитана перша книга весни, а в мене вже книжкове похмілля. В голові світ ще повністю не матеріалізувався. Я досі перебуваю в Неаполі початку 50-тих, з усім його колоритом та шармом.

    Коли книгу тільки тільки видали, в букстаграмі часто зустрічала негативні на неї відгуки. Та парочка людей, думку яких я поважаю, дуже тепло про неї відгукувались. І так сталось що на сьогодні «Моя неймовірна подруга» для мене беззаперечний фаворит 2020 року.

    Сюжету у книзі як такого немає. Це скоріше детальна розповідь про дитинство та юність двох подруг. І оповідь (о Боже) просто чудова.

    Ліла та Елена - такі одинакові та водночас такі різні.
    Здібні, талановиті та розумні, вони плекають свої дитячі мрії. Спільні мрії, за які в них достатньо хоробрості поборотись. Та що ж сильніше? Дитяча ілюзорна наївність, чи переламно жорстока доля.

    Чудово, сеньйора Елена, чудово.
    Я просто пережила цю книгу та її кожну сторінку.
    До речі Елену Ферранте вважають феноменом сучасної італійської літератури. Авторка випустила декілька самостійних книг, та серію Неаполітанський квартет, першу частину якої є «Моя неймовірна подруга». Її книги потрапляли до короткого списку Букерівської премії, та перекладені у світі близько 40 мовами. Певний успіх для письменниці, як на мене.
    Та Елена ніколи не давала інтерв‘ю, не коментувала, і не з‘являлась на публіці. Довгий час видавала свої книги під псевдонімом.

    І от я, звичайна дівчина з Заходу України, читає чудесну книгу італійської письменниці, про дружбу двох подруг, та свято вірить що це таки авторські мемуари. Приємно уявляти як усі ці реальні події перетворювались у слова, а згодом у книгу, яка чисто випадково потрапила мені в руки, і забрала половинку мого серця в райони Неаполя.

    І звісно продовжуватиму знайомство з серією Неаполітанський квартет.
    Що дуже рекомендую зробити і вам.
  •  
    Куда пропала итальянская старушка?
    Куда пропала итальянская старушка?

    Так начинается книга "Моя гениальная подруга", и именно слово 'гениальная' тут намного уместнее, чем в украинском переводе (она же geniale на итальянском и brilliant - в английской версии).
    И если сначала кажется, что ты даже можешь распробовать некий сарказм и даже упрёк этого обращения, то настоящий смысл названия внезапно открылся и поразил на 330 странице (всего их 350 :')) Ситуация: Италия 50х годов, криминал, бедность, две подружки. И вся книга - описание 10ти лет их жизни и отношений от лица Лену'. Где-то тут я уловила непонятную связь настроения этой книги с "Тринадцатой сказкой" - хватает какой-то мрачности в детской дружбе, где-то жестокости, грусти.

    В двух словах - две разные девочки, абсолютно. Два пути. Кто-то выбирает мечту, кто-то идёт по выбранному кем-то пути. Кто-то хочет отношений, а кто-то полностью против. Потом, кому-то всё, а кому-то - ничего. Но и понятия "всего" и "ничего" у девочек (а потом и девушек) тоже отличаются.
    Я хочу сказать, что аннотация мне не понравилась - она откровенно плоская и скучная. Но проблема в том, что я даже не знаю, как бы описать все те тонкости, описанные в книге.

    Мне кажется, любая девушка прорезонирует с описанным чувствами одной из героинь - так много аспектов женской дружбы показано.
    Особенно - какое-то подсознательное соперничество - почему ' она снова хочет доказать, что лучше меня?'
    А ещё про готовность ради подруги перерезать горло кому угодно (это не шутки!)
    Про детские мечты, которые 'зародились в голове, а теперь у наших ног'.
    Отдельное спасибо, что вначале есть список действующих лиц с именами и описанием, и с разделением на семьи. Очень удобно, несколько раз возвращалась. Как-никак, Италия.

    Это очень интересная история, что ещё сказать - я не ожидала. Я скептически отношусь к КСД, мне намного сложнее читать украинский, а подаренные книги - это всегда очень страшно. А вдруг не понравится? Но мне понравилось.

    Ах да, старушка! Куда она все-таки пропала? И кто это? И тут, самое интересное. Оказывается, это не просто книга, а целая КВАДРОЛОГИЯ. И да, я уже купила вторую часть
  •  
    Подруга чи суперник?
    Якщо чесно, мою увагу привернула обкладинка. Недовго думаючи, я придбала книгу. Коли почала читати, то відчула якесь дивне відношення до героїв книги. Уже навіть пошкодувала про покупку. Не могла зрозуміти поведінку та звички італьянців, які мешкали у маленькому містечку. Але це тривало сторінок 20. Потім я просто поглинала цю історію сторінка за сторінкою. Здавалося, що я проживала дитинство та юність разом з головними героїнями. Особливо мені сподобалося діалоги та аналізи, які проводила Лену під час усієї книги. Мене дуже вразив опис побуту , звичок, людей,вулиць, який спочатку збив мене з пантелику, але потім заворожив своєю натуральністю. Це один із способів пізнати хоч трохи культуру іншої країни.

    Книга дійсно порушує важливі проблеми : пізнання себе, проблеми бідних та багатих, дітей та батьків. Водночас зображує дитинство та перше кохання, навчання та перші спроби праці. Мені завжди до душі книги, у яких немає шаблонних діалогів, де про деякі речі говорять відкрито не соромлячись.
    Однозначно рекомендую!
  •  
    Чи подруги?
    Історія дорослішання, якщо вона гарно та цікаво написана завжди читається легко та невимушено. І залежно від майстерності втора, ти або споглядаєш за життям героїв наче глядач біля телевізора, або співпереживаєш та проживаєш разом з ними їх життя.
    Сюжет присвячений життю двох дівчаток з бідних сімей Неаполя. Цікаво спостерігати з стосунками двох нібито подружок, а з іншого боку людей, які змушені через певні обставини співіснувати разом. Мабуть саме тому дівчата в різний період стають то подружками, то суперницями, то мало не ворогами.
    Бувають історії коли ти відразу стаєш на бік головного героя та щиро хвилюєшся за нього. В цій же книзі героїні не приваблюють. Адже обидві, незважаючи на свою різність мають багато спільного: любов до пліток, інтриг та непотрібної метушні. Можливо саме тому, дівчата не стають щасливими, замість того, щоб бути щасливими вони застигли в іншому світі, світі метушні та ілюзій.
    Незважаючи на непривабливість головних героїв твору, у книзі дуже приваблює атмосфера твору. Ти ніби переміщаєшся в Неаполь, ти блукаєш його вуличками, ти захоплюєшся його пейзажами та насолоджуєшся його краєвидами.
  •  
    Щось значно глибше, ніж дружба
    Дві дівчинки граються з ляльками. Дві дівчинки ходять разом до школи. Дві дівчинки намагаються дружити, та йдуть різними дорогами.
    Здавалося б, це книга про дружбу у всіх її проявах. Про суперництво, ревнощі та заздрощі. Про юність та дорослішання двох подруг. Але ні, книжка значно глибша і насиченіша.
    У ній ви знайдете багацько для себе. Може, зануритесь у легкий романчик, а може, будете продиратись крізь хащі, сплетені з людських доль та стосунків. Повірте, буде цікаво.
    Абсолютною родзинкою твору для мене стала тема соціальної нерівності в Італії 1950-их. Країна, збідніла після війни, роздратована нацистами зсередини, збирає себе по шматочках та повертається до нормального життя. Часом важко повірити, що чарівний приморський Неаполь так погано жив! Що амалфітанське узбережжя терпіло злидні, і навіть Іскія була недосяжним курортом для італійців, що мешкали буквально за кілька кілометрів від неї.
    У той же час, це смакує так знайомо. 90-і, Україна, що стала незалежною, і до останньої нитки збіднілі сім'ї.
    Така неочевидна, але така відчутна для мене паралель.
    Читайте. Може і ви її також відчуєте.
  •  
    Дитинство і юність...
    Хороша, легка книга. Для приємного, літнього, безтурботного читання.
    Рекомендувала б для підлітків, молодих дівчат або для тих хто просто хоче почитати легку історію про дорослішання двох подруг.
    Італія, бідний район Неаполя, дві подруги, які навчають і ростуть разом.
    Класно описується колорит італійського райончика, в якому живуть дівчата, їхні сім'ї, які там сварки і ситуації відбуваються у сусідів. Жителі, які не знають життя поза своїм районом. Одним словом, дуже колоритно.
    В кожної з дівчат по-різному складається доля.
    Я б прочитала продовження історії )
  •  
    неочікувала, що книга так затягне.
    Зазвичай книги, про які всі багато-багато говорять, не викликають в мене аж такого дикого захоплення. я навіть довго думала, чи замовляти її, чи ні. і перших 10-20 сторінок я була навіть рада, що замовила одну книгу, а не всю серію відразу...
    але "моя неймовірна подруга" - це книга, від якої я не могла відірватись.
    Книга глибока, розкриває соціально-економічні проблеми післявоєнної Італії, але найцікавіше в ній - це неймовірні головні героїні.

    Елена і Ліла - зовсім різні за зовнішністю та характером дівчини, яких об'єднують спільне важке дитинство в бідному районі і мрія коли-небудь розбагатіти і вирватись із злиднів.

    Елена - мила та здібна до навчання дівчина, якій, проте, коштує багато зусиль здобувати знання та підтримувати статус найрозумнішої дівчинки в школі. батьки Елени, хоча й не висловлюють особливої підтримки прагненням дочки здобути освіту, проте не чинять проти цього перепон. тому протягом всієї книги Елена рухається вперед і поступово йде до здійснення дитячої мрії - втекти з полону жорстокості на невігластва рідного району.

    Ліла - "вредна" і неймовірно обдарована від природи. вона не мусить докладати багато зусиль, щоб здобути знання. але батьки Ліли не діють дівчинці можливості навчатись, тому Ліла мусить шукати інші шляхи втечі з пекла рідного дому.

    протягом всієї книги я не могла зрозуміти Лілу, більшість її вчинків (особливо по відношенні до Елени) були егоїстичними. проте в останніх розділах Ліла відкрилась зовсім з іншого боку...
    якщо чесно, саме Елена здалась мені егоїстичною, тому що протягом всієї книги саме Еленою рухала заздрість. Ліла просто вела вперед свою подругу (хоча і знала про її постійну заздрість) і робила все, щоб вивести із злиднів сім'ю (яка не зробила жодних зусиль, щоб дати їй гідну освіту), щоб не дати збожеволіти брату (який часто підіймав на неї руку).
    на останніх сторінках я ледь не плакала (дочитувала вранці, ледь не запізнилась через це на роботу), тому вже не можу дочекатись вечора, щоб сісти за другу книгу.
  •  
    Хто з них насправді неймовірна?
    Якось так вийшло, що довго сумнівалась, чи варто читати цю книгу, а врешті прочитала дві частини на одному подиху! Перше занурення – це місцевість, практично одразу віриш, що ти в італійському дворі поміж малих дівчат, які несміливо поглядають одна на одну. Друге – це детальний і послідовний опис життя і дорослішання Лену та Ліли, їхніх родин та спільних друзів. Ця історія дуже багатогранна і зачіпає глибокі соціальні проблеми, як-от нерівність між бідними і заможними, залежність від багатого дона, життя в цілковито патріархальному суспільстві, жіноча освіта та й загалом місце молодої дівчини в італійському суспільстві повоєнного часу. Мене відверто дивувало, що люди не здогадувались, що за межами району живе своїм життям велике місто! Навпаки, мешканці живуть своєю комуною, підкоряючись її внутрішнім законам. Врешті одна з дівчат вирветься з цього маленького світу, а інша залишиться. І завдяки їхній дружбі читач зможе спостерігати за розвитком обох.
    Чесно скажу, читала і сотню разів себе питала навіщо, через різні похмурі моменти. Але одразу на наступній сторінці знаходила сотню причин, щоб проживати цю історію далі.
    Краще дочекайтеся виходу друком усіх чотирьох частин і зможете присвятити кілька тижнів мандрівці в часі по дивовижній Італії.
  •  
    "...постійна гра обміну і протиставлень.."
    Саме цими рядками хочеться окреслити дружбу, сплетіння доль двох юних італійок Елена (нашої оповідачки) і Лілу у романі Елени Ферранте "Моя неймовірна подруга". Довго відкладала "Неаполітанський квартет", бо серія книг інколи дається нелегко. Однак не в цьому випадку. Перша книга читалась легко, швидко і не відірвешся.

    Перша книга - це знайомство з героїнями, описується початок дружби двох дівчат, їх дорослішання, навчання, перше кохання... Описане в книзі ніби проживаєш разом з героїнями. Там можна знайти і щось зі свого дитинства та юності, є в книзі ніби щось близьке і рідне. Та й у кожної з нас була і перша краща подруга і перше кохання. Цікаво розкрила письменниця дружбу дівчат. Саме це і є центром роману. Авторка подала такий собі образ жіночої дружби: вона наповнена конкуренцією, протистоянням, допомогою, підтримкою, порадами... Є все у цій хиткій і водночас міцній дружбі. Подруги мають очевидний зв'язок, потребують одна одну, хоча є між ними і постійна конкуренція, яка є рушієм у житті нашої оповідачки Лену. Саме ймовірно дякуючи цьому протистоянню дівчина досягає певних висот у своєму житті, набуває впевненості у собі, своїх виборах і діях.

    Перша частина квартету написана доволі по-жіночому, емоційно легко, авторка розкриває зрозумілі почуття і переживання. Думаю, беручись за серію, не лише не витратите час, а й отримаєте читацьку насолоду.
  •  
    Раджу! 0% пользователей считают этот отзыв полезным
    Елена Ферранте "Моя неймовірна подруга"
    Купити, почути схвальні відгуки, відкрити, прочитати кілька сторінок, закрити і забути. Так сталося із цієї книгою. Вона мирно пролежала собі, інколи я про неї згадувала, потім купила другу книгу і далі лежали собі парочкою. Знову якийсь час посипалися різноманітні відгуки, та я у них не вчитувалася і проходила мимо.
    А якогось із вечорів, гортаючи читалку і вишукуючи, щоб таке легеньке читнути, я читнула те, що виявилося далеко не легеньким і збурило надто багато думок, щоб ось так просто все залишити.
    Італія завжди була для мене загадкою. Ця загадковість посилалася "Спрутом" і Мікеле Плачідо, якщо їх ще хтось пам"ятає. З цією країною пов"язано так багато стереотипів, легенд, таємниць, що спочатку я звертала більше уваги на національні особливості, описані в книзі, ніж на особистості. І лише під кінець я зуміла поєднати в одне ціле Неаполь в книзі та героїв цієї книги. Це дозволило наново оцінити прочитане і зрозуміти, що попереду ще приховано чимало з того, що варте уваги. Як не дивно, та мені вдалося майже кожному герою знайти відповідник у власному житті і це додало барв історії від Елени Ферранте.
    Раджу!
 
Характеристики Моя неймовірна подруга
Автор
Элена Ферранте
Издательство
Книжковий Клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Язык
Украинский
Год издания
2018
Переводчик
Любовь Котляр
Количество страниц
352
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
135x205 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
ISBN
978-617-12-5416-9
Вес
320 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература Италии
Литература по периодам
Современная литература