Книга «Моя бабуся просить їй вибачити» справила на мене дуже тепле й сильне враження. Це історія, у якій поєднуються гумор, смуток, фантазія та дуже людяні переживання. Автор чудово показує стосунки між бабусею та онукою, самотність, любов і прийняття. Читається легко, але водночас змушує замислитися над важливими речами. Після книги залишаються емоції й бажання ще довго думати про героїв. Однозначно рекомендую до прочитання. 🇺🇦

цікаво

Це була моя перша книга прочитана у Фредріка Бакмана, добре, що потім мене все ж таки вмовили спробувати іншу книгу, бо ця стала розчаруванням. Я не можу сказати, що це погана історія, напевно, були просто завищені очікування, тому що тоді Книголав почали перекладати книги Бакмана і букстаграм заполонили фанати його творчості, розповідаючи що це кращій автор сучасності. Ця історія про дівчинку чуйну, дуже вразливу, її батьки розлучилися в них нові сім'ї/діти, але дівчинка має Бабусю, саме з великої літери, вона для дівчинки весь світ і готова для неї на все. Мабуть персонаж Бабусі мені сподобався найбільше, але світ часом стикає нас із реальністю, Бабуся хвора і вона вмирає, щоб кохана онука не сумувала, вона залишає після себе листи, керівництва із загадками. Дівчинка знайомиться ближче з мешканцями будинку, знаходить друзів і не боїться жити у цьому великому світі, бо вона вже не одна. Це більше казка ніж роман, така добра, подекуди наївна, казка для дорослих і не тільки. Не погана книга, просто не одна з сильних в автора, на мою думку.