Перша книга на філософську тему у моїй бібліотеці. І одразу на таку надважливу тему. Чи може кожен із нас із впевненістю сказати, що вміє любити? Впевнена - ні. Та й з тих, хто відповість ствердно, більшість матиме на увазі лише стосунки із коханою людиною. Еріх Фромм показує нам, що любов - всеохопне почуття. Перш за все, історично, це наш спосіб подолати самотність. Людині потрібна людина - вічна істина. Автор досить детально розповідає про передумови виникнення любові, її різноманіття. Визначає також об'єкти, а саме: а) любов до ближнього. Це універсальний "вид" любові, наш спосіб комунікувати; це співчуття та взаємодія. б) материнська любов. Відкриттям стала думка, що справжня материнська любов проявляється у прагненні матері до відокремлення дитини від неї, у підготовці нащадків до самостійності. в) еротична любов. Тут багато нюансів. Головне - допускати близькість із людиною, яку ти повністю приймаєш та поважаєш. г) любов до себе. Не плутати із егоїзмом, бо, як зазначає Фромм, егоїзм - це насправді завуальована ненависть до себе. Цей розділ сподобався найбільше. д) любов до Бога. Цей розділ найбільший, але його коментувати немає сенсу, бо це все дуже суб'єктивно. Книгу однозначно рекомендую, для її об'єму тут максимум інформації. Впевнена, що кожен знайде для себе ту істину, яку давно знав, але не міг сформулювати.

Почати треба не з того, про що ця книга, а з того, чим вона точно не є. Це точно не прикладна психологія, не тренінг про любов до себе, покращення стосунків у сім'ї чи щось подібне. Це праця філософа психоаналізу, який майже з математичною наполегливістю відповідає на питання, яке збиває з пантелику не одне покоління батьків та дітей. Скажіть, як багато людей можуть чітко, впевнено та обґрунтовано відповісти на питання: "Як це любити?" Саме любити, а не статевий потяг, не звичка жити з якоюсь людиною, не вдячність або симпатія. Як відповісти на питання про почуття для якого у людини немає певного органу, як то вуха або носу? Цікаво, чи не так? Я не зруйную інтригу, якщо розповім позицію гера Фромма, оскільки він сам на перших сторінках дає відповідь, а потім усю книгу обґрунтовує її. Любити означає свідомо та без очікування зворотного зиску, брати участь у житті іншої людини. Це одночасно така проста і така складна думка. Проста, бо очевидно, що брати активну участь у житті іншої людини, яка тобі байдужа, ти точно не будеш. Складна, бо таке формулювання доволі... неочевидне, бо як то кажуть, навіть й не дивився у той бік. Дуже тішусь, що Книжковий Клуб видав такі чудові твори в межах однієї серії із чудовим, мінімалістичним оформленням.

Очень нравится литература по психологии, с этим автором познакомилась совершенно недавно и именно эта его работа стала для меня одной из первых. Очень нравится сам формат книги. Твердый переплет, сдержанный дизайн, удобный шрифт. Меня полностью все устроило. Было очень комфортно читать книгу. Что же касается самого содержимого, то я с большим удовольствием прочла книгу за пару вечеров, настолько сильно она меня вовлекла. Конечно же тема любви, это одна из тех тем, которую так любят и хотят познать люди. Автор очень подробно и умело объясняет задачи и понятия любви. Не было ни минуты чтобы у меня возникла трудность с пониманием подачи материала. Поэтому можно сказать книга будет понятной для всех , даже тех людей, которые совершенно не связаны с таким предметом как психология. Понравилось что автор даёт четкие понятия о том, что же это такое испытывать и отдавать действительную здоровую любовь. Я почерпнула для себя очень много мудрых мыслей и фраз. Даже отдельно собрала цитаты из книги в свою тетрадь. Эта книга не только о любви, а так же о том, как узнать себя, открыть в себе все самое лучшее. Так же в ней есть информация и о том, как полюбить себя.