Цикл "Двонароджені" продовжує історію планети Скадріал. Після подій, описаних в трилогії "Містборн" пройшор кілька сотень років, і планета змінилася до невпізнаваності: вде немає ані червоного сонця, ані дощів із попелуЮ а рослини перестали бути сірими і вжяглися у зелені та барвисті шати. Але це ще не все! Промисловий прогрес також зробив багато кроків вперед, тож тепер до неба тягнуться хмарочоси, між містами прокладено залізну дорогу, на вулиці поступово торують свій шлях автомобілі. Але ніхто не забув ні старих часів, ні старих легенд. Тому ми не раз стикнемося зі згадками Келсьє, Вен, Еленда, Сейзеда, Марша та інших. І хоча герої минулих століть пожертвували багато чим для спасіння людства, завжди знайдуться гівнюки, яким тільки і кортить занурити світ у хаос. А е значить, що знайдеться місце і новим героям. В самому жанрі також змінилися акценти. Акщо перша трилогія - епічне і героїчне фентезі, то друга тетралогія - це, швидше, міське фентезі, стімпанк, детектив і вестерн, хоча певний елемент епічності і героїчності лишається, а в кульмінаційних епізодах і взагалі зашкалює. Словом - браво, Сандерсон!

Фентезійний світ, створений Сандерсоном, не є статичним — він розвивається. І це величезний плюс! Після подій першої трилогії минуло 300 років, але ті часи не забуті, і їхня тінь лягає на події нової історії. Старі образи обросли легендами, дехто з наших старих знайомих став навіть релігійною постаттю. Люди навчилися використовувати електрику, на вулицях з'являються автомобілі, люди обзаводяться вогнепальною зброєю, по залізницях мчать потяги. І природно, зі світу нікуди не зникли аломанти. Хоч світ більше не висить на волосині від повного знищення, але з'являється нова таємнича загроза. До того ж завжди знайдуться ті, хто зловживатиме своєю владою або силою. Як, втім, і ті, хто ратує за справедливість. Примітно, що головними героями першої трилогії була група людей, у яких були проблеми з законом. У цій же — компанія законників. Історія вийшла досить жвавою, персонажі — яскравими і незабутніми. Особливо хочеться виділити образ Стеріс. Вона — шикарна, і її завжди мало. Науково-технічний прогрес подарував нові можливості тим, хто володіє аломантичною або ферухімічною силою. Але особливо тим, хто володіє і тією, і іншою. Таких людей називають двонародженими. У циклі маса захоплюючих екшен-сцен. У книгах також присутній чудовий гумор. Гумористичних моментів у циклі набагато більше, ніж у будь-якому іншому творі Сандерсона. Кожна книга має проміжний фінал, що, безсумнівно, є плюсом. «Лавина Брендона» у фіналах книг накриває з головою. Загалом, дуже рекомендую. Не гірше за першу трилогію.