Оповідання і новели, що увійшли до цієї збірки, належать одному із найяскравіших українських письменників доби "розстріляного відродження" Григорію Косинці (1899―1934). З-поміж творів інших авторів їх вирізняють насамперед лаконізм і довершена простота оповіді. З перших же абзаців письменник розкриває суть подій, їхнє внутрішнє напруження. Змальовуючи гостроконфліктні ситуації, соціальні, політичні, моральні колізії в українському селі, збуреному революцією і громадянською війною, не шукаючи винних і невинних, Г. Косинка намагається чесно осягнути істину — у кожного з героїв свою.