Дуже давно і багато чула і читала про цю книгу. А от прочитати вирішила лише зараз. Книга захоплює і не тільки змістом, але й гарним українським перекладом - читати дуже приємно. Не помітила помилок редагування, що також важливо і досить часто зустрічаєш ці самі помилки в книжках. Але повернуся до теми самої книги. Не буду говорити, що в реаліях сьогодення ця тема стала знову цікавою. Сама історія іудейської нації, та історії родин - учасників переховування дуже вражає. Крім того, розумієш, що могли пережити люди, які переховувалися понад два роки. Терпіли труднощі в побуті, в співіснуванні в не зовсім комфортних умовах. І все виявилося намарно. Але сам Щоденник не розказує всієї історії. Немає там і якихось жахаючих подробиць, які б холодили кров. Але після прочитання є бажання дізнатися, як саме і чим все закінчилося. Книгу пише дівчинка-підліток від свого імені, наче листами до своєї подруги (уявної). Під час прочитання виникає багато запитань, ловиш багато інсайтів. При цьому книга читається дуже легко. Однозначно раджу її до прочитання. Сміливо можна читати її з дітьми.