«Мина Мазайло» - це один з небагатьох творів шкільної програми з української літератури, який мені дійсно сподобався! Книга читається дуже легко. Головний герой - Мина Мазайло хоче зміните своє українське прізвище на російське, бо вважає, що саме через це в його житті відбувається все погане. Але його син, Мокій, категорично не хоче цього чути, бо пишається своїм українським походженням. На основі цього відбуваються подальші події твору. Дуже раджу ознайомитись з «Миною Мазайлом» всім, хто полюбляє історії, над якими можна і подумати, і відпочити!

"Мина Мазайло" Миколи Куліша - один із найцікавіших програмових (і не тільки) творів української літератури. Разом із цією сатиричною комедією можна зрозуміти те, як проходила українізація і чому її проводили, як до українізації відносилось суспільство. Події висвітлені на початку в доволі сатиричній манері. Майже вся сатирична комедія побудована на темі своєрідного "протистояння української та російської мови". На жаль, цей твір можуть зрозуміти лише україномовні люди (знають та розуміють українську+ трохи російську), та які знають про відношення РФ до України та до української мови. Якщо не думати про підґрунтя твору "Мина Мазайло", і не знати його, то це гарна сатирична комедія, з якої можна посміятися. Але під опис цієї сатиричної комедії підходить вислів: "Було б смішно, якби не правда". Я б радила прочитати усім, без винятку, цей твір Миколи Куліша. Особливо, прихильникам висловів " Українці та росіяни - брати", " Україна та Росія - одне й те саме"

Про "Мину Мазайла" Миколи Куліша можна сміливо казати "було б смішно, якби не було так сумно". Не дарма її жанр - це трагікомедія. На перший погляд - на сторінках цієї п'єси відбуваються дещо абсурдні та гіперболізовані речі, але, насправді, це дуже щемка та трагічна історія, про те, як зневажалося все українське. Мова йдеться про українізацію. Родина Мина Мазайла живе у Харкові, і вдома у них, не посоромлюсь цього слова, справжнісінька війна - його син Мокій не на жарт зацікавився українською мовою, традиціями та історію, у той час як батько робить усе, аби "відхреститись" від усього, на його думку, "малоросійського". Він хоче змінити прізвище на російський манер, навіть запрошує до себе на уроки учительку "правильних проізношеній". Їхня суперечка перетворюється на справжню дискусію, до якої поступово приєднуються їхні родичі та знайомі. Це - справжній шедевр української літератури. Філософський, іронічний, із цікавим сюжетом, гострим гумором, та гіперболізованими карикатурними персонажами. Рекомендую!