Мій дід танцював краще за всіх
Бумажная книга | Код товара 924651
Yakaboo 5/5
Автор
Катерина Бабкина
Издательство
Комора
Язык
Украинский
Год издания
2019
Количество страниц
144
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84x108/32 (~130x210 мм)
Переплет
Твердый

Все о книге Мій дід танцював краще за всіх

«Мій дід танцював краще за всіх» — серія оповідань, що складаються в єдину історію п’яти родин, діти з яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Від двадцятих років в Харкові і знищення театру Леся Курбаса через Голодомор, Другу світову, дев’яності й кілька хвиль еміграції до війни на Донбасі.

Ця книжка в першу чергу про прийняття минулого. Про те, як події та обставини впливають на нас незалежно від того, чи знаємо ми про них. Про тяглість і зв'язок поколінь, бажання любові та прийняття, самотність як наслідок або як причину. Про втрати – осмислені чи неосмислені, виправдані чи безглузді. Та, головне, про те, що навіть самотнім, відкинутим, поламаним теж можна вижити і жити, бо, попри все, завжди залишається можливість врешті стати щасливим.

Катерина Бабкіна — одна з найяскравіших представниць сучасної української літератури. Письменниця, сценаристка, колумністка та журналістка. Регулярно співпрацює з українськими та зарубіжними виданнями, серед яких Esquire, Le Monde, Harper's Bazaar, Kenyon Review, Washington Square Review. Авторка поетичних збірок «Вогні святого Ельма» (2002), «Гірчиця» (2011), «Знеболювальне і снодійне» (2014), «Заговорено на любов» (2017), дитячих книжок та видань «Гарбузовий рік» (2014), «Шапочка і кит» (2015), «Наші птахи і те, що їм заважає» (2018), роману «Соня» (2014) та книг оповідань «Лілу після тебе» (2008) та «Щасливі голі люди» (2016).

Твори Катерини Бабкіної перекладено одинадцятьма мовами світу, зокрема в 2016 році в Австрії вийшов німецький переклад роману «Соня», в 2017 році в Ізраїлі побачила світ збірка поезій в перекладі на іврит, а в 2018 році «Щасливі голі люди» було видано в Польщі.

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Катерина Бабкина
Издательство
Комора
Язык
Украинский
Год издания
2019
Количество страниц
144
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84x108/32 (~130x210 мм)
Переплет
Твердый
Рецензии
  •  
    Історія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Мій дід танцював краще за всіх" збірка оповідань Катерини Бабкіної, або роман в оповіданнях, адже всі оповідання є між собою пов’язанні. Перше, на що варто звернути увагу, що це коротка проза, місцями лаконічна, де вам захочеться деталей, ви їх не отримаєте, де вам захочеться розвитку сюжету, там оповідання почнеться закінчуватися, де вам захочеться моралі, або висновків, їх не буде бо це коротка проза, і вона написана майстерно, згідно правил жанру. Найбільше мені сподобалося оповідання «Рубін», просто круто написано, і так несподівано завершено, просто браво. Сама книжка має структуру роман, адже оповідання об’єднує не тільки наявність спільних персонажів, а і циклічність, ніби ви весь час ходите по колу, від голодомору, до 90 х років, від Другої Світової війни до війни на сході України, ніби п’ятірку друзів, об’єднує не лише те що вони зустрілися в першому класі і дружили до кінця школи, їх об’єднує історія, їх об’єднує минуле їхньої країни, минуле котрим вони зв’язані. Не можу сказати, що все мені сподобалося, але таку прозу від українських авторів, я обов’язково читатиму. Книжка зроблена якісно, палітурка тверда, а папір цупкий, не сподобався трохи шрифт. Рекомендую!
  •  
    Танці довкола важливих тем 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Зовсім нещодавно у видавництві «Комора» побачила світ нова прозова збірка письменниці, поетки й сценаристки Катерини Бабкіної «Мій дід танцював краще за всіх». Анотація на звороті повідомляє, що оповідання складаються в єдину історію п’яти родин, діти яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Авторка пропонує читачам доволі етюдний екскурс в історію українців, які переживали всі важкості «червоного» ХХ-го століття та непевні часи перших років сучасної незалежності, доводячи деякі історії часово до тепер. Але помилково вважати, що оповідання є історичними чи просякнуті важливими деталями повсякдення – це зовсім не так. Сюжети в книзі представлені радше під виглядом інтуїтивних вражень чи то головних персонажів, чи то самої пані Бабкіної, про різні часові грані минулого століття. Письменниця цікаво переповідає тихі шепотливі хатні драми пересічних людей на тлі буремних і бентежних подій. Деякі історії проходять повз доволі байдужо, а деякі викликають справжнісінькі хвилюючі емоції. Чи не кожну з уміщених оповідок можна розвинути до об’єму повнокровних повістей чи романів. Авторка майстерно грається зі словом та композицією. Деякі сюжети, на моє суб’єктивне враження, перегукуються з подібними попередньої збірки «Щасливі голі люди».
    Ця книжка не залишить читача байдужим до описаного в ній: інколи здаватиметься, що чогось відверто бракує, уже в наступній оповіді можна захоплюватись сплеском емоцій, журливо читати про непросту долю головних персонажів, які жили так як уміли або ж так як їх навчили інші. Збірка зовсім невеличка, проте Катерина Бабкіна спромоглася вкласти в неї чимало всього-різного – тихого щастя, страшних реалій минулого, невідомості перед майбутнім і сподівання, що все буде добре... принаймні має бути. Окремо тішить естетично привабливе оформлення.
Купить - Мій дід танцював краще за всіх
Мій дід танцював краще за всіх

Обычная цена: 100 грн

Особое предложение: 80 грн

Есть в наличии
 
Информация об авторе
Катерина Бабкина
Катерина Бабкина

Катерина Бабкина – современная украинская писательница и сценарист родом из Ивано-Франковска. Родилась 22 июля 1985 года. Автор таких книг как: «Вогні святого Ельма» (2002), «Лілу після тебе» (2008), «Гірчиця» (2011), в 2014 опубликовала сразу несколько работ «Знеболювальне і снодійне», «Соня» и «Гарбузовий рік», далее б...

Подробнее

Рецензии Мій дід танцював краще за всіх

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Історія 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Мій дід танцював краще за всіх" збірка оповідань Катерини Бабкіної, або роман в оповіданнях, адже всі оповідання є між собою пов’язанні. Перше, на що варто звернути увагу, що це коротка проза, місцями лаконічна, де вам захочеться деталей, ви їх не отримаєте, де вам захочеться розвитку сюжету, там оповідання почнеться закінчуватися, де вам захочеться моралі, або висновків, їх не буде бо це коротка проза, і вона написана майстерно, згідно правил жанру. Найбільше мені сподобалося оповідання «Рубін», просто круто написано, і так несподівано завершено, просто браво. Сама книжка має структуру роман, адже оповідання об’єднує не тільки наявність спільних персонажів, а і циклічність, ніби ви весь час ходите по колу, від голодомору, до 90 х років, від Другої Світової війни до війни на сході України, ніби п’ятірку друзів, об’єднує не лише те що вони зустрілися в першому класі і дружили до кінця школи, їх об’єднує історія, їх об’єднує минуле їхньої країни, минуле котрим вони зв’язані. Не можу сказати, що все мені сподобалося, але таку прозу від українських авторів, я обов’язково читатиму. Книжка зроблена якісно, палітурка тверда, а папір цупкий, не сподобався трохи шрифт. Рекомендую!
  •  
    Танці довкола важливих тем 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Зовсім нещодавно у видавництві «Комора» побачила світ нова прозова збірка письменниці, поетки й сценаристки Катерини Бабкіної «Мій дід танцював краще за всіх». Анотація на звороті повідомляє, що оповідання складаються в єдину історію п’яти родин, діти яких знайомляться в школі першого вересня в перший рік незалежності України та залишаються друзями на все життя. Авторка пропонує читачам доволі етюдний екскурс в історію українців, які переживали всі важкості «червоного» ХХ-го століття та непевні часи перших років сучасної незалежності, доводячи деякі історії часово до тепер. Але помилково вважати, що оповідання є історичними чи просякнуті важливими деталями повсякдення – це зовсім не так. Сюжети в книзі представлені радше під виглядом інтуїтивних вражень чи то головних персонажів, чи то самої пані Бабкіної, про різні часові грані минулого століття. Письменниця цікаво переповідає тихі шепотливі хатні драми пересічних людей на тлі буремних і бентежних подій. Деякі історії проходять повз доволі байдужо, а деякі викликають справжнісінькі хвилюючі емоції. Чи не кожну з уміщених оповідок можна розвинути до об’єму повнокровних повістей чи романів. Авторка майстерно грається зі словом та композицією. Деякі сюжети, на моє суб’єктивне враження, перегукуються з подібними попередньої збірки «Щасливі голі люди».
    Ця книжка не залишить читача байдужим до описаного в ній: інколи здаватиметься, що чогось відверто бракує, уже в наступній оповіді можна захоплюватись сплеском емоцій, журливо читати про непросту долю головних персонажів, які жили так як уміли або ж так як їх навчили інші. Збірка зовсім невеличка, проте Катерина Бабкіна спромоглася вкласти в неї чимало всього-різного – тихого щастя, страшних реалій минулого, невідомості перед майбутнім і сподівання, що все буде добре... принаймні має бути. Окремо тішить естетично привабливе оформлення.
  •  
    "Мій дід танцював краще за всіх" 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Мій дід танцював краще за всіх"... За цією дещо химерною назвою приховується збірка оповідань, які точно нікого не залишать байдужим.
    Сучасна українська письменниця Катерина Бабкіна особливого представлення не потребує. Її тексти відомі кожному, хто хоча б трішки цікавиться літературним процесом в Україні. Вона не боїться торкатися дражливих тем, підіймає у своїх творах дискусійні питання та апелює насамперед до емоцій читачів. "Мій дід танцював краще за всіх" охоплює історію кількох родин, тому цю книгу доцільно вважати своєрідним романом в оповіданнях.
    Здавалося б, неможливо розповісти про драматичні події "короткого" ХХ століття в Україні за допомогою невеличких замальовок з побутового життя героїв, проте Катерині Бабкіній це вдалося. Відчувається, що авторці небайдужі трагічні сторінки нашої історії. Проте водночас вона не вдається до моралізаторства чи надмірного пафосу, чим доволі часто грішать інші українські письменники.
    Загалом після прочитання збірки оповідань "Мій дід танцював краще за всіх" сформувалося закономірне бажання познайомитися з іншими творами авторки. Рекомендую всім читачам, які люблять коротку прозу та цікавляться сучасною українською літературою.
  •  
    Дуже ніжно та невимовно боляче 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    "Мій дід танцював краще за всіх" - не перша прочитана мною книга Бабкіної. Моє знайомство з цією авторкою почалось дуже давно, і я безмежно очікував на цю книгу! Ця збірка оповідань, пов'язаних між собою, складається в одну історію. Тобто можна сміливо назвати цю книгу романом в оповіданнях. Діти знайомляться першого вересня в перший рік Незалежності України. Кожна історія по-своєму ніжна. Письменниця піднімає важливі теми, такі як: батьки і діти, війна, людські взаємини, любов, пам'ять.

    П'ятеро дітей стають друзями на все життя. У кожного своя історія, пережита, або переказана. Деякі історії, такі як "Горіхи", "Голуба гумова шапка" та "Дорога між колгоспних полів" пронизані спогадами, які були близькі саме мені. Головна відмінність цієї книги в тому, що кожен знайде у ній свою історію, свій біль, свій спогад.

    Книгу прочитав за вечір, не зміг як годиться посмакувати, надто вже цікаво було, чим завершиться. Книга про самотність, про втрати, про переосмислення цінностей. Ми живемо для того, аби колись стати щасливими. Так і робимо.
  •  
    Рецензія
    Я дуже люблю творчість Катерини Бабкіної. Дуже люблю її вірші. Роман "Соня". Та все ж багато хто характеризує Катю як майстра саме короткої прози. Саме оповідань. Скажу відверто - її попередня збірка оповідань "Щасливі голі люди" чомусь сподобалась мені більше. Трошки більше. Хоча "Мій дід танцював краще за всіх" - теж дуже цікава по своєму книга. Оповідання короткі, пов'язані між собою тематично. Діти, які разом пішли в перший клас. Пронесли свою дружбу крізь роки. Які зростали разом з незалежною Україною, які були дітьми в 90-х. От саме цим моментом нагадує роман Павла Коробчука "Ключові клапани", проте у Каті все ж оповідання, а в Павла - цілісна глибока історія. Але дещо схоже все ж є. У Катерини оповідання - часто щемливі. Часто навіть смішні і це такий вишуканий гумор. Оповідання емоційні. Лаконічні. Зустрічаєш героїв в несподіваних місцях книги. Іноді є ризик заплутатись - хто є хто і хто в кого виріс. Початкове оповідання, де діти йдуть в перший клас, переважно без імен - і вже потім, в наступних оповіданнях розумієш - хто є хто. Попри невеликий об'єм книги може бути доречним складання таблички - з героями та їх історіями, щоб не заплутатись) Загалом книга добра, цікава та оригінальна. Подобається стиль написання. Подобається чудове оформлення від видавництва "Комора". Книгу радила б всім прихильникам творчості Катерини Бабкіної, всім, хто любить читати книги, які швидко читаються, всім, хто любить читати якісні та теплі оповідання. Настроєва мила вишукана збірка. Чекаємо нових книг від Катерини - і поезії, і романів, і оповідань.
  •  
    Серія оповідань про життя, як воно є
    Я прочитала цю книжку за один вечір. Спочатку відчула розчарування - вона така невеличка! І шрифт не дуже сподобався. Але за кілька сторінок про шрифт вже забула. Але мені здається, задум автора і полягав в тому, щоб ми прочитали ці оповідання всі разом, і саме в такій послідовності. Так, оповідання короткі. Та це безперечно мистецтво - в декількох сторінках викласти цілу історію, яка триває десятиріччями, чітко прописати характер героя.
    Історії щемки і правдиві. Десь мабуть більш правдиві, ніж хотілося б. Кожний знайде історію, яка зачепить саме його. Особливо для мене це історія Борі і Маші, разом.
    Життєві історії героїв розгортаються на фоні цілого пласту історії України, темної її частини. Читаючи і усвідомлюючи все це виникає розуміння, що події 20-х років, Голодомор, Друга Світова Війна зачепили кожну, абсолютно кожну родину.

    Мене дуже вразила ця збірка і не відпускає вже кілька днів. Хочу виразити подяку команді Якабу за можливість отримання книжки з автографом авторки.

    Обов'язково прочитаю інші книги Катерини Бабкіної.
  •  
    Переплетіння доль
    Мені завжди складно давались романи, в яких велика кількість героїв, і відповідно, велика кількість імен. Так і з цими оповіданнями - вже з першого з‘явилась плутанина в голові, але це не завадило мені «проковтнути» книжку за два дні та розплутати клубок життєвих переплетінь доль п’яти сімей.
    Оповідання розкидані по книжці у часі, хронології та по сім‘ям. Але всі вони переплітаються, доповнюють та пояснюють одне одного.
    Тут ми зустрічаємо Лілічку, яка у свій перший день у школі втратила улюблену брошку з мишкою, але натомість знайшла друзів на все життя.
    Тут і хлопчик Діма, що плакав на першому дзвінку у школі і вже підрісши, пішов на війну на Донбасі. Тут і дівчинка Ніна, яка щороку за кілька днів після Різдва ходила у басейн, а вже виросши - мала доньку і постійно хотіла спати. Леся, яка збирала горіхи з дідом - найщемкіша її згадка про нього. Міша, якого мама з дитинства гіперопікала і який вже у дорослому житті не може знайти до пуття своє місце.
    А також тут спогади та історії їх родичів: матерів, бабусь, тат, сестер та дідів.
    І, до речі, дід, який танцював краще за всіх, завдав найбільше клопоту не одній своїй родині.
  •  
    Не схоже на вірші Бабкіної, на любителя
    Почнімо з того, що Катерину Бабкіну я знаю і люблю за її вірші. Не можу сказати, що прям кожен влучає в серце, але поезія її точно свіжа і цікава.
    Повівшись на цей ореол, вирішила спробувати і прозу. "Мій дід танцював краще за всіх" - перша прозова книжка Бабкіної, за яку я взялась.
    Відразу скажу: мені не сподобалось. Більше того, по ходу тексту постійно виникало відчуття, що дуде хочеться закинути і більше ніколи не повертатись. Зупинило тільки те, в ній 137 сторінок - скільки там того тексту.
    Задумка хороша: оповідання, в яких переплітаються члени 5 родин, діти з яких познайомились в 1 класі на зорі Незалежності. І життя їхні далі переплітались на фоні історії про Другу світову, Бабин Яр і інші історичні події, в яких брали участь члени цих родин.
    Але цю концепцію я зрозуміла, тільки прочитавши після останньої сторінки анотацію. В ході читання я заплуталась у десятку персонажів, логіка дій яких мені була незрозуміла.
    Головна проблема, мені здається, навіть не в хаотичності тексту. Оповідання дуже-дуже негативні. Герої постійно нещасні, вічно з ними якась біда. Хтось когось б'є, гвалтує, кидає, спивається.
    Скажу лиш так: не чекайте від збірки післясмак, як після віршів.
  •  
    Книга про жорстоку правду буття
    Це моє перше знайомство з прозою Катерини Бабкіної. І це беззаперечно - любов!
    "Мій дід танцював краще за всіх" - книга, яка мене розчулила і пронизала до глибини душі.
    Ніколи не думала, що коротка проза здатна довести до сліз.

    Дванадцять оповідань об'єднуються в одну історію, історію п'яти родин.
    Ці оповідання про різні покоління і кожне з них охоплює різні часи творення української державності.

    Історії дуже правдиві і щемні. Іноді навіть ловиш себе на думці, що вони надто правдиві. А часто так складно дивитися правді в очі.

    Авторка підняла дуже важливу тему, яка пролягла крізь усі оповідання. Вона змушує зрозуміти те, що ні долю, ні рідних не обирають.
    Як часто ми буваємо несправедливими, роблячи поспішні висновки і приймаючи необдумані рішення. Як часто ми обділяємо любов'ю найбідніших.
    І як часто ми відмовляємося приймати реальність.

    Мене дуже вразила історія про дідуся, який, здається, в своєму житті нікого не любив окрім однієї онуки.
    А ще про бабусю, яка влаштувала День народження своїй онуці.
    Такі теми завжди для мене особливо щемливі.

    До мурахів пронизує розповідь про обручку, а також "Герої не вмирають".

    Це не легкі історії, читаючи їх, постійно потрібно думати.

    Дуже раджу книгу до прочитання!
  •  
    Родинна історія
    Це одна з тих книг, які можна прочитати від обкладинки до обкладинки за один присіст. Але я не раджу так робити. Адже акцент тут йде не на тексті чи сюжеті, а на емоціях. Після кожного десятка сторінок я робила паузу, обдумувала прочитане, проводила якісь свої паралелі та асоціації. Іноді плакала)
    Це збірка, тут вміщені 12 оповідань, які розповідають про життя 5 родин. Але особливістю є те, що герої між собою пов’язані, ми зустрічаємо знайомих персонажів у нових оповіданнях, скажімо, в іншому віці. Іноді дізнаємось про загибель персонажа (пам’ятаєте я казала про сльози?).
    Це така собі родинна книга, навіть не про родину, а про рід. Дуже легко уявити, що це реальні історії наших дідусів, бабусь, прабабусь. Дуже вже ці історії чуттєві, болючі – вигаданим героям так не болить, так можуть відчувати лише реальні люди. І відчувається все ще реальніше, бо події відбуваються на фоні новітньої історії України. Я вкотре замислилась про те, скільки всього складного випало на нашу долю, який, мабуть, ми сильний народ, якщо змогли все це пережити.
    Обов’язково буду перечитувати, обов’язково залишу у себе на поличці. Це та книга, про яку важко в двох словах розповісти, її варто лише прочитати та прожити.
  •  
    .....На відчуттях та емоціях....
    Класичний випадок :шукаєш книгу всюди , бо впевнена, що це точно твоя історія і сподобається на всі 100%. Але щось пішло не так. Зависокі очікування не виправдались цілком.

    Але одразу скажу - пише Катерина надзвичайно влучно і "смачно" , текст чіпляє. Численні метафори, епітети, які занурюють в текст на всі 100% , навіть , якщо сюжет чи окремі герої не зовсім влаштовують.

    Книжка складається з оповідань , які пов'язані. Я до кінця так і не змогла об'єднати всіх родичів. А потім вже не намагалась.

    Друга половина книги для мене краща. Оповідання "Бабуся сказала п" , "Герої не вмирають" , "Дещо важливе" та, власне, "Мій дід танцював краще за всіх " викликали різні відчуття. Але були емоції. Оповідання різні, звісно. Але несуть велике психологічне навантаження. Я зрозуміла, в чому головне гасло і мета цієї збірки...

    Книгу обов'язково залишу і колись ще раз перечитаю. Чомусь мені здається, що для неї потрібен особливий настрій.

    ..."Голос відпускає швидше, забувається, не візьмеш його в рамку печалі, не приб'єш до шпалерів цвяхами нескінченного відчаю..." (с)
  •  
    Роман в рассказах
    Поначалу я долго сомневалась, стоит ли читать эту книгу. Ну, потому что я в принципе не люблю короткую прозу, формата рассказа мне всегда "не хватает", независимо от жанра и темы. Но мне попадалось все больше и больше положительных отзывов, и я решила рискнуть. В итоге, книга прекрасна! Это не совсем рассказы. Точнее, да, именно они. Но все они связаны между собой, и вместе переплетаются в не-совсем-но-почти-роман.
    Пятеро детей знакомятся в первый школьный день. Пятеро людей выростают, сохраняя свою дружбу. Рассказы разные по темам и настроению, с разными героями. Но на самом деле постепенно понимаешь, что каждый рассказ имеет отношение к одному из них, к их семьям и предкам.
    Две основные темы - это семейные отношения и исторический контекст. Домашнее насилие, не полные семьи, гиперопека, недопонимание между поколениями, детские привязанности. А на фоне голодомор, вторая мировая, перестройка, лихие 90-е и война на Донбасе. Причём часто мир представлен глазами героев-детей. Не всегда даже проскакивает название "война", потому что ребёнка гораздо больше интересует сам факт, что его прячут в подвале, а не глобальная причина - преследование евреев. Мы видим некоторые эпизоды, и понимаем контекст. Так же и насчёт семейных отношений. "Пробелы" в тексте всегда очевидные и достаточно однозначные, но лёгкая недосказанность придаёт книге особый шарм. Она заставляет читателя не просто читать, а смотреть между строк, анализировать. При этом все остаётся понятным. Это уникальная книга, шикарная, с долгим послевкусием. Однозначно рекомендую!
  •  
    Много частей одного целого.
    Екатерина Бабкина — современный украинский автор, а всегда интересно читать писателя, с которым проживаешь в одном временном поясе. А тут еще и побывав на ее литературных чтениях, где она со всей присущей харизмой читала отрывок из первого рассказа сборника, не смогла успокоится, не купив и не прочитав его весь.

    «Мой дед танцевал лучше всех» — сборник рассказов, где каждая отдельная история является частью единого пазла.

    Пятеро друзей, познакомившись в первом классе, оказались связаны судьбою на всю жизнь. И лишь заглянув в истоки, можно будет разглядеть лица каждого из них.

    В такой маленькой книге автор смогла раскрыть и донести до читателя истории нескольких поколений, затронула периоды Голодомора, Второй мировой, бурных 90-х и годы уже независимой Украины, свела все написанное к общей точке. И это правда поражает.

    Такие разные повороты судьбы таких разных людей, а цель одна — счастье.

    Отдельно хочу отметить оформление книги — она прекрасна. Плюс качество — высший класс! Хочется ,чтоб все книги были именно такими.

    Поэтому если Вы еще не решились на знакомство с Екатериной Бабкиной, беритесь за этот сборник!
  •  
    Дуже зворушливо
    Колись давно намагалась читати збірки оповідань і мені не сподобалось. Здається що з короткою історією немає змоги перейнятися суттю, дочитав і тут же забув. Аж тут я побачила цю і звісно мене зацікавила назва і то було любов з першої сторінки.
    Читаючи історію за історією відчуваєш як авторка майстерно все зробила, кожна оповідь як намистина на нитку і на останній сторінці маєш гарне намисто із чудових історій які пов'язані між собою.
    Спершу знайомимось з історією діда, наступною вже історія його унуки через багато років після дідової.
    Оповідка про шість першачків та їх родини, як вони розам подорослішали в 90х і якими вони стали в теперішньому часі. Як діти в підлітковому віці переживали якими вони стануть дорослими, чи будуть вони такими ж дурними. Всі ці історії подарували мені купу емоцій.
    Всього 12 історій - 5 родин, але це саме та збірка яку хочеться перечитувати і "грітись" від її тепла. Так історії тут не тільки позитивні, але вони чесні, тут є смерть та горе, сльози та біль, але це все про знайоме кожному, ці історії про нас.
    Дуже раджу читати всім.
 
Характеристики Мій дід танцював краще за всіх
Автор
Катерина Бабкина
Издательство
Комора
Язык
Украинский
Год издания
2019
Количество страниц
144
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
84x108/32 (~130x210 мм)
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Тираж
2000
ISBN
978-617-7286-46-1
Вес
230 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Украинская литература
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Мій дід танцював краще за всіх