Твір, хоча і знаходиться в рубриці "Історична проза" більш відповідає новомодному "слов'янському фентезі". Автор намагається довести (і навіть спеціально написав післямову), що східні слов'яни тотожні гунам, а великий гунський завойовник Аттіла - це слов'янський князь Богдан-Гатило. Книга була написана в далекі 70-і роки, та через деякий час після виходу з друку була вилучена з книгарень та бібліотек, оскільки історичний контекст не відповідав тогочасному баченню історії (до речі, він не відповідає і сьогочасному). Але якщо відсторонитись від прискіпливого історичного погляду, і читати книгу як пригодницький роман, на кшталт сучасних романів про "попаданців", то читач отримає задоволення. Адже за виключенням єдності гунів та слов'ян, книга заснована на історичному матеріалі, де автор поступово підводить читача до головної події тих буремних часів - битві на Каталаунських полях. Книга написана архаїчним стилем, яким Білик намагався передати слов'янську мову давніх часів. Цікаво, що виходячи з традиційного літературного розподіли на "світлих" та "темних", позитивними героями виступають слов'яни, які завойовують землі Західної римської імперії, а римляни (за деяким виключенням) є суспільством, що пов'язано з усіма людськими вадами. Історик, мабуть, пройде мимо цієї книги, а ось для підлітків буде цікавим чтивом.

Цікава та захоплююча художня книга з інтригуючою назвою та не менш карколомним сюжетом. Я думаю цю книгу можна віднести до жанру історичної реконструкції умовного способу. Автор робить спробу в художній формі дослідити походження слов’янських племен періоду античності та їх місце в давньому світі. У часи радянської влади автор насмілився зробити припущення, що український народ набагато древніший ніж це було прийнято вважати в радянській історіографії, а українська історія сягає найдавніших, дописемних часів. Книга написана українською мовою, яка стилізована під давню, архаїчну мову. І. Білик намагався написати текст таким чином, щоб окремі його фрагменти звучали так, як би це звучало, якщо б герої книги говорили давньослов’янською мовою. З теорією автора можна сперечатися, не погоджуватися, проте книга заслуговує на увагу не лише оригінальністю сюжету, але й своєю неймовірною атмосферою авантюризму та героїчних пригод. Водночас автор посилається на історичні джерела іноземних авторів та робить власні висновки за відомими історичними фактами, подаючи їх у власній інтерпретації.