Чудова книга зі спокійним й цікавим сюжетом.

У перших двох книгах Луїза Мей Олкот описує життя дівчат із сім'ї Марчів, проте у цьому творі ви дізнаєтеся про повсякденні шабаші хлопчиків із школи Пламфілд. Нові герої, різноманітні життєві ситуації, дитячі пустощі - це все однозначно прикує вашу увагу до роману. Особисто мені дуже подобається, що авторка дає змогу подивитися на життя під призмою дитячого світогляду. І хоч інколи це життя є нелегким, але за допомогою рідних, друзів та чесної праці можна подолати будь-які труднощі. На превелику радість фанатів попередніх книг, у романі ми зустрінемо вже знайомих нам героїв. Джо та її чоловік містер Баер, Тедді та Емі, Мег та Джон Брук і звичайно сімейство Марчів. Так само, як у попередніх книжках, Луїза Мей Олкот засуджує брехню, жадібність, нерозсудливість та намагається виховати не лише головних героїв, а й читачів. Прості та зрозумілі ситуації несуть в собі хороші або погані наслідки. І хоч цей твір розповідає про дітей та орієнтується на підліткову аудиторію, я раджу читати усім, незалежно від віку. Що ж до мінусів, то особисто мені не подобається папір. Обкладинка книги яскрава та дуже гарна, але на папері видавництво, на жаль, зекономило.

Не в змозі пересилити захоплення від попередніх двох частин «Маленьких жінок», я вирішила читати продовження історії. Анотація трохи лукавить, коли говорить, що ця частина лише про Джо та її школу для хлопчиків. Основні акценти і справді зроблено на дітях, що навчаються в Пламфільді, однак, книга все одно зачіпає життя майже всіх героїв двох попередніх частин. Все тому, що сестри і далі залишаються нерозривно пов‘язані між собою та з батьками, хоч мають чоловіків та дітей. На першому плані історії нове покоління, якому дали життя колишні сестри-бешкетниці: Дейзі, Демі, Бетт, Джозі, Роб і Тедді - тепер їх черга проживати дитинство і насолоджуватись ним на повну. Батьки мають право лише навчати та трішки підказувти дорогу, решта - в їхніх руках. Особливо ласкаво подружжя Баерів виховує своїх підопічних-сиріт. Я чомусь впевнена, що Нет та Ден займають в серцях читачів особливе місце. Їх перевтілення з невиправних брехуна та грубіяна у ніжних, ласкавих та працьовитих хлопців радує значно більше, ніж успіхи інших хлопчаків. Хоч історія зупиняється на безхмарному дитинстві підопічних Джо, хочеться вірити, що далі у них все буде якнайкраще. Бо найкраще виховання - безмежна любов...