Вже більше ста років драма-феєрія Лесі Українки "Лісова пісня" не втрачає свою популярність. А все тому, що питання, які у ній висвітлено, є досить актуальними і сьогодні. Так, наприклад, це проблема взаємовідносин невістки і мачухи. Матері Лукаша неможливо догодити. Працьовита Мавка для неї занадто бідна. Видна і заможна Килина подобається їй, поки її не починають переслідувати невдачі. Як результат - розгубленість Лукаша у відносинах та втрата своєї особистості. Ще одне з питань, яке підіймається - це питання збереження живого у природі. Як герої книжки, які зневажали ліс, потім потерпають від його могутності, так і сучасне покоління часто стикається з наслідками недбалого ставлення до природи, до яких воно не готове. А лейтмотивом драми, звичайно, є історія кохання. І сьогодні також нерідка ситуація, коли одна людина захоплюється іншою, вищою по статусу, у пошуках кращого для себе життя, і відштовхує того, хто насправді кохає. Проте без єдності поглядів кохання проіснувати не може. А такими вчинками, як Лукашевий, ламаються долі. У "Лісовій пісні" в певному сенсі є happy end, що не так часто зустрінеш у реальному житті.

Драму-фе'єрію "Лісова пісня" Лесі Українки я читала давно ще в школі, і на сьогоднішній день вже погано пам'ятала її сюжет. Але сюжет цього твору так часто використовується в театральних постановках, фірмовий потяг, який їде до Волині, називається "Лісова пісня", і взагалі у місті Ковель, де живуть мої друзі, багато що пов'язано з цим твором, що я дуже хотіла перечитати його знову. І зраділа, коли знайшла на Якабу електронний варіант у вільному доступі. Найголовніший роздум, який вкладає автор у книгу - це про душу. У книзі зіставляється світ людський та світ лісовий. За розвитком подій виявляється, що той, хто начебто не має душі, є істотою набагато більш глибоко чуттєвою та відданою. І навпаки людина, яку було створено одухотворенною, втрачає свої найкращі якості через меркантильність, жагу до збагачення. Душа, що щиро кохає, на думку Лесі Українки, невмируща. Саме тому вмирала і знову воскресала Мавка. Саме тому Лукашева душа, яка заблукала у світі, як власному, так і великому, врешті-решт знову знайшла всередині себе зернятка кохання.

Чарівна Мавка - хто вона? Дівчина з лісу, яка вірить людям й кохає? В кожного читача "Лісова пісня" викличе багато запитань. Що ж насправді сталося з Мавкою, якою є подальша доля Лукаша, чи можуть люди знайти спільну мову із мешканцями лісу? Напевно, ці питання є риторичними. Мавка - істота натхненна, мрійлива, але не здатна до фізичної праці. Натомість Килина постає в образі прагматичної жінки й господині. Як на мене, в цій сюжетній лінії авторка хоче спитати читача, а що є кращим - кохання чи розрахунок? Сама Леся Українка, напевно, обирає кохання. Лукаш - розрахунок, бо з мрійливою Мавкою навряд чи можна вести господарство. Чи маємо ми право засуджувати хлопця? В дитинстві я була на боці Мавки, мені було її жаль, я навіть плакала, коли бачила людську несправедливість по відношенню до неї. Однак у дорослому віці я, на жаль, стала сама більш прагматичною й жодним чином не можу засуджувати ні Лукаша, ні його матір, ні Килину. Кожному з нас у житті доводиться робити свій вибір. Що було б із Лукашем, якби він обрав Мавку? Чи змогли б вони жити щасливо? Впевнена, що ні, бо надто вони різні. Сумна історія...