Говард Лавкрафт це - один з небагатьох письменників які мали величезний вплив на становлення та популяризацію жанрів хорору та готики(хоча за життя не зажив на мою думку заслуженої слави). Цей автор дає читачеві два варіанти вибору: або його твори дуже сподобаються або не "зайдуть" взагалі. Автор цікаво та розлого описує жахіття, і поступово, крок за кроком змушує читача заглибитися у атмосферу космічного жахіття, потаємних культів(насамперед пов'язаних з неземним "божеством" Ктулху) та частої, але не цілковитої безпорадності головних героїв перед масштабами небезпек. Оформленням книги, якістю паперу залишився неабияк задоволений. Тому рекомендую дану збірку для покупки.

Почала знайомитися з Філіпсом Лавкрафтом з другого тому. Хочу виділити такі твори як "Натура для Пікмена" і "Поклик Ктхулу", вони мені дуже запали в серце. Написані ніби в хорор-жанрі. "Таємний будинок у туманній височині " та "Срібний ключ" хоч і ніби відрізняються, але в них є щось спільне та загадкове. Хоча по правді, всі твори були загадковими і певною мірою чарівними. Також чудовим та цікавим твором був "Справа Чарльза Декстера Ворда". Хочу відзначити, книга неймовірної якості: тверді листи, гарне оформлення самого змісту, поєднання чорного і червоного було влучним.

Після прочитання першого тому повного зібрання творів Лавкрата до другого тому мої очікування були доволі високими і певним чином вони справдилися. До цієї книги увійшли творіння, написані автором у той період творчості (починаючи з 1926 року), який вважається найбільш плідним. Саме тоді Лавкрафт змінив місце проживання, максимально усамітнився і багато писав. Саме у цей період він випрацьовує власний стиль, який тепер нагадує По та інших натхненників усе менше і стає більш виразним і впізнаваним. Розпочинається цей період саме зі славетного "Поклику Ктулху", одного із найвідоміших творінь Лавкрафта, але, на думку багатьох відданих прихильників його творчості, не найсильнішого. Я, мабуть, також цю думку поділяю, хоч і усвідомлюю важливість і знаковість цього оповідання для розуміння створеної Лавкрафтом міфології. Найменше, все ж таки, мені сподобалося оповідання (чи то роман?) "Барва з позамежжя світу". Надто розтягнуто, бракує динаміки, як на мій смак. Хотілося б більше подій і цікавих діалогів. Сам автор не дуже любив цей свій твір, опублікований він був уже посмертно. Як би там не було, радію із можливості відкривати для себе світ Лавкрафта у хорошому виданні із хорошим перекладом. Космос, приреченість людства, його мізерність і покинутість, похмура атмосфера і всілякі дивацтва, - це, а також багато іншого вам подарує знайомство із цим унікальним автором. Якщо ви у настрої для чогось такого - не відкладайте його надовго!