Я була вельми скептичною щодо цієї збірки. По-перше, я не дуже в принципі люблю коротку прозу. Ну, не зрослося у мене з нею, от і вся історія. По-друге, мій скептицизм підкріплювався й об‘ємом збірки. Камон, що значущого чи принаймні захопливого може містити книжка в 180 сторінок? Але ця збірка справді цікава! Тут немає карколомних сюжетів чи неочікуваних поворотів, та вона все-таки зачаровує. Читається просто, майже непомітно, сторінки одна за одною потихеньку перегортаються, а потім - залишається легкий приємний післясмак. Відчуття, ніби ця збірка - одна велика історія. Про Львів. Про морелі. Про людські взаємини. Про дружбу й кохання. Про те, чим кожен із нас живе. Та разом із тим - кожна розповідь особлива. Індивідуальна, не схожа на попередню чи наступну. І цим «Львів. Вишні. Дощі» прекрасна. Я раджу її тим, хто любить Львів усім серцем, хто закоханий у це місто, у його бруківку, у скульптури на дахах, у затишні кав‘ярні, у щирі розмови, безліч книжкових крамничок і дух душевної теплоти, що вчувається скрізь.

Тепла весняна книжечка, від якої відчувається легка прохолода, що манить до себе читачів своєю "смачною" обкладинкою, в якій притягує погляд шрифт кольору вишні, не може не потрапити під приціл шанувальників сучасної української літератури, поціновувачів малої прози, ну і просто любителів Львова. Не викликає сумнівів те, що події, розгорнуті в книзі під назвою "Львів. Вишні. Дощі", відбуваються саме в другу пору року. Прочитавши книгу, можна легко в цьому переконатися. Здається, що описані історії огортають тебе невидимою пеленою, і ти живеш тільки тут і зараз, у цій оповідці, неначе спостерігач. У ті миті, коли герої проходяться вулицями величного міста, здається, що крокуєш поруч з ними і, звичайно ж, вдихаєш на повні груди аромати вишневого цвіту, відчуваєш їх терпкість на губах, а прохолода під час чи то після дощу окутує тебе, дотики капель освіжають та воскрешають. "Львів. Вишні. Дощі" - одна з серії книг про місто Лева, котру неодмінно треба взяти з собою, якщо збираєтеся туди весною.

Збірка оповідань про прекрасне та величне місто «Львів. Вишні. Дощі». Книга налічує в собі десять творів українських авторок. Одночасно хочеш швиденько їх всі прочитати, і в той же час, хочеться розтягнути це задоволення на десять днів. Зробити собі такі львівські канікули. Насолодитися описами краси Львова, познайомитись із місцевою говіркою та відкрити для себе такі цікаві слова. Читаючи кожне з оповідань, так і хочеться побачити цей неймовірний Львів. Виникає величезне бажання пройтися старими вуличками, вдихнути аромат щойно звареної кави на площі Ринок, піднятися на оглядовий майданчик Ратуші, прогулятися Стрийським парком, насолодитися шоколадом та кавою у місцевих кав’ярнях, пройтися бруківкою та навіть потрапити під такий відомий на всю країну львівський дощ… Книга переносить у легендарний Львів. Примушує задуматись про деякі речі. Кожне оповідання таке відмінне від іншого і одночасно таке ж цікаве та захопливе. Я у Львові не була. Але, завдяки таким книгам, я змогла повністю насолодитися чарівністю та величчю Львова. Закриваєш очі і одразу ж чуєш стукіт підборів по бруківці, аромат кави. Тому, хапайте філіжаночку теплого та смачного напою і насолоджуйтесь читанням та подорожжю до Львова.