Пісні Квітки Цісик – це в самісіньке серце! Ніхто не залишається до них байдужим. Талановита дівчина-емігрантка з нелегкою долею нагадала всьому світові про красу українських мелодій. Про таких особистостей хочеться читати. Роман Ірини Власенко «Квітка з Манхеттена» - це такі собі уривки-спогади Квітки про дитинство, про родину, про творчість. Інколи вони бувають трохи сумбурними. І дуже часто – патетичними. Дуже багато драматичних монологів, які нібито вигукує Квітка про її любов до українського, до пісні. Це не виглядає правдоподібним. Мені здається, що справжня Квітка Цісик не була настільки екзальтованою. Так – вона творча особистість, так, вона робила справді дуже багато для української культури, але навряд чи вона виголошувала цю свою любов палкими промовами наодинці із собою. Із позитивного – видно, що авторкою проведена непогана пошукова робота, згадуються різні епізоди із життя героїні, звукозаписувальні студії, рекламні компанії, місця, в яких жила чи побувала Квітка. Інколи є непогані порівняння, які справді дозволяють відчути те, про що йдеться в романі. Але є велетенський мінус. Видавати книжку в авторській редакції без роботи редактора і коректора – це хибний шлях. Навіть школяр у цій книжці нарахує безліч помилок. І це дуже прикро. Квітка Цісик завжди прагла досконалості, найкращої форми для всього українського, аби нарешті в світі до нас ставились із повагою. Тож, чи заслужила вона, щоб роман про неї був із купою помилок? Сумно.

Добрий день всім! Моє нещодавнє читацьке відкриття - письменниця - Ірина Власенко. Її книга "Квітка з Манхеттена" стала мені близькою з перших сторінок. Прочитала її на одному подиху. Вражаючі моменти життя Квітки Цісик, які авторка описує з неприхованою любов'ю до своєї героїні, спонукали мене більше дізнатися про її долю і творчий шлях. Я зрозуміла, що до цього часу дуже мало знала про цю талановиту співачку. Співачку, яка пізнала душу української пісні і встигла зробити все можливе і не можливе, аби та зазвучала в усій красі для цілого світу. Відшукавши в мережі фото, відео, статті, інтерв'ю, пов'язані з Квіткою, я все більше переймалася її долею. З насолодою знову слухала, по декілька разів, пісні у її неймовірно прекрасному і чистому виконанні. Вона залишила для нас два чудові альбоми з українськими піснями, які записала за власні кошти. Мені дуже сподобався епізод у книзі, в якому Квітка з рідними намагалася з величезної кількості пісень обрати для цих альбомів найкращі... Пісенна історія України величезна і вибір зробити було дуже складно. А скільки наполегливості проявила Квітка, аби ці альбоми побачили світ... Не завадила навіть безжальна хвороба... Історія життя і творчість Квітки Цісик - це духовний скарб нації для багатьох поколінь. Авторка книги - пані Ірина допомогла мені по-новому відкрити для себе цю унікальну і талановиту співачку, прекрасну людину, в серці якої завжди жила любов до рідної української землі, її історії та духовної спадщини. Щиро їй за це вдячна. Дуже хочу, аби про цю книгу дізналися якомога більше читачів. А ще бажаю цьому мистецькому твору стати основою для сценарію фільму про легендарну особистість з міцним українським корінням. Хочеться вірити, що так і буде.

Квітка (Кейсі) Цісик - відома американська співачка, яка походила з родини українських емігрантів, голос якої не залишає байдужим. Особливо тоді, коли вона співає українською. Вихована українкою, Квітка завжди прагнула виступати в Україні, але, на жаль, не судилося. Зате ціною величезних зусиль співачки та її чоловіка були записані кілька платівок з українськими піснями. Так Квітка стала впізнаваною в Україні. На жаль, хвороба забрала її передчасно. "Квітка з Манхеттена" - біографічна книга, написана письменницею та журналісткою Іриною Власенко про цю видатну американську українку. Про її пластунське дитинство, про життя в родині емігрантів, про музику, про співи, про сім'ю. Ця книга заслуговує на увагу уже тому, що вона існує. На жаль, дуже мало відсилок на Квітку Цісик можна знайти в сучасній українській культурі і це дуже сумно, адже її вплив був помітним і ігнорувати його, як мінімум, якось дивно. Книга не документальна, авторка збирала матеріали про життя і творчість Кейсі та опрацьовувала їх, додаючи трохи власної фантазії і думок. Мені особисто більш цікаво було читати саме те, що стосувалося реальних подій, а ліричні відступи часто були не зовсім доречними, як на мене, і їхній стиль - це не зовсім те, що я люблю читати (трохи запафосно, як на мене). Але попри все, тішуся, що такі книги пишуться і сподіваюся, що в майбутньому їх буде набагато більше. А ще, дуже сподіваюся, що колись біографію Квітки екранізують. Вона того заслуговує.